Будь ласрчка складiть твір-роздум на тему пов'язану з життєвим досвідом​

Объяснение:

Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з'являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам'ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.

Учителька була й залишається для мене якоюсь незвичайною людиною. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька буде знову розповідати щось цікаве й захоплююче. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас. Пам'ятаю, як вона могла насварити: "Володю, ти ж такий розумний і як же це ти зміг виконати так брудно завдання?" Ми всі для неї були і найкращими, і найрозумнішими, вона кожного з нас любила й любить зокрема, а не всіх загалом.

 

    Скласти опис корови пропоную так:
    Корова - це свійська тварина. Майже в кожній сім'ї в селі є ці тварини. Вони дають молоко, з якого можна виготовити чимало продуктів. Зовні корови дуже великі. Вони бувають різних кольорів: білі, чорні, коричневі та плямисті. Вони мають велику голову з гарними чорнявими оченятами. Також у корів довгі вії. На голові в них не дуже великі вуха. Загалом корови  важкі. Вони можуть важити понад двохсот кілограмів. Позаду у корови є довгий хвіст з китицею на кінці. Ним вона відмахує від себе наполегливих комашок. На ногах у цих тварин копита. Отже, корови - дуже гарні та корисні тварини, які дарують людям своє цілюще молоко. 

Нарешті настала ця прекрасна пора - осінь! Цей прекрасний час коли дерева кольорово вбрані, а земля устелена килимом з кольорового листя. Восени прогулянка навіть в найменшому сквері справжнє задоволення. Ідучі крок за кроком, погляд падае на широке і розкосе дерево калини з іі соковитими кетягами ягід. А далі ти бачиш чудові клени , з такими цікавими листочками, які осінь розфарбувала в різні фарби. А осіннє небо? Воно похмуре й величне, але в той же час сонечко підігрівае майже схолоднілу землю. Ця прекрасна пора - осінь!