До ть Допишіть словосполучення словосполучення. Визначте, з яким відмінком уживається прийменник.Приїхали з ...; живу з ...; відпочивав за ...; йшли попід ...;зустрічався з ...; кликав до ...; ліки від ...; працювати для ...;сорочка з ...; братися за ...; росли навколо ...; далекі від ...; стом-лений від ...; лист до ...; вниз по ...; праворуч від ...; виконавзгідно з ... .​

Объяснение:

Моя улюблена книга — це «Маленький принц» А. Сент-Екзю- пері. Познайомився я з нею давно. Як розповідав мені брат, він лед­ве врятував цю книжечку від мене. Тоді мені було два рочки. Звісно, я цього не пам’ятаю, але, напевно, тоді мені книжечка дуже сподобалась.

Потім «Маленького принца» мені читала ввечері мама. Разом ми розглядали малюнки, і я думав, що герой оповіді схожий на мене. Я теж хотів взяти олівець і намалювати що-небудь схоже на «удава, який поглинає свою жертву цілком, не жуючи. Після цього він вже не може поворухнутися й спить півроку поспіль, поки не перетравить їжу».

Хочу сказати, що по-справжньому захопив мене сюжет «Маленького принца» тільки тоді, коли я сам прочитав книгу. Усі планети, які відвідав Маленький принц, ожили в моїй уяві. Але понад усе мене вразила розповідь принца про його власну планету. На ній, так само, як і на нашій планеті Земля, росли дивовижні квіти, кущі й дерева. Найстрашнішим з-поміж них був баобаб. Якщо не впізнати баобаб відразу, то він починав розселятися по всій планеті. Його міцне коріння руйнувало планету, особливо, якщо вона була маленькою. А найпрекраснішою рослиною планети була троянда. Троянда, як справжня красуня, була вибагливою, її настрій постійно змінювався. Найбільше мені запам’ятався епізод, в якому звучить відо­мий тепер всім у світі вислів: «Ми відповідаємо за тих, кого приру­чили». Раніше я хотів, щоб батьки подарували мені собаку. Тепер я зрозумів, що не готовий до цього: собака вимагає турботи й захис­ту. Він не любить залишатися на самоті.

Крім того, його щоденно вранці й ввечері треба вигулювати. Зав­дяки улюбленій книжці я зрозумів, що треба відповідати за свої слова й вчинки. Треба цінувати дружбу й повсякчас докладати зу­силь, щоб люди теж з повагою ставилися до тебе.

-Доброго дня,Маріє Іванівна!Вибачте за спізнення на урок.
-Доброго дня,Іване.Скажи мені будь-ласка ,чому ти не прийшов вчасно?
-Я не поставив(навів) будильник на потрібну годину,тому, прокинувшись пізно,не встиг прийти вшколу на дев*яту годину.
-Потрібно було з вечора завести годинник,то можливо і не спізнився б.
Вас не гніватись на мене,більше такий випадок не повториться і я прийму до уваги зауваження.
-На сьогодні я вибачу тебе,але щоб більше такого не було.
-Дякую.Дозвольте сісти на своє місце?
-Авжеж,сідай.
Ну якось так)