До ть будь ласка.Потрібно підкреслити всі члени речення Петриківський розпис став своєрідною візитною карткою Дніпропетровщини.Мистецтво петриківських народних умільців-гордість цього краю.

Дієприслі́вник — невідмінювана форма дієслова[1], яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши.

Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й в назві: дієприслівник буквально означає прислівник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія виду (доконаний — зупинившись, схилившись; недоконаний — говорячи, знаючи), категорія часу[2] (теперішній — знаходячи, виступаючи; минулий — притаївшись, пройшовши). Дієприслівник, як і дієслово, може мати залежні слова. Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється (серед дієслівних форм, не відмінюється, зокрема, інфінітив), а також у реченні виконує роль обставини.

-Привіт, Марічка. -Привіт, Степан. Я тебе давно не бачила в нашому місті. Де ти пропадав? -Це довга історія. Я вступив у медичний університет в Києві. -Нічого собі! Як же тобі вдалося вступити? Напевно ночами не спав, все вчив? -Це правда, я багато читав, заучував терміни, тощо. Навчання- це шлях у щасливе майбутнє. Ти ж завжди хотіла виїхати з нашого села? Для цього треба докласти багато зусиль. -Ти правий, потрібно не забувати про навчання. Я, наприклад, не дуже хочу просидіти всю юність за книгами. На вулиці така погода... -Погода гарна, але в університет вступити треба. Я сподіваюся, що в тебе все буде добре. Бажаю успіхів в навчанні. -Дякую тобі за пораду, Степане. Я почну добре вчитися та готуватися до вступу. Можливо, навіть, факультет. вступлю на юридичний