Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі ; Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Довж.);
Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.); Отже,роль однорідних членів речення в художній літературы дуже велика.Якщо б не було однорідних членів реченя то читати художню літературу було б не цікаво.
Автором цього глибокого вислову є Мати Тереза. Приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.
Якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. Це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю. Дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. Кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. Варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.
Адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. В ньому нічого не має зайвого. Тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. Не марнуй свого скарбу! Живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Визначте головні й підрядні частини. Назвіть зв’язку в складнопідрядних реченнях. Побудуйте схеми речень. 1. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко 2. Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють (/. Цюпа). 3. Справжня людина, яка хоче бути господарем свого життя і своєї долі, мусить триматися ближче до природи, жити ше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій організм і свою волю (В. Козаченко). 4. Tow я веселий, тоді я багатий, як буде серденько по волі гуляти (Т. Шевченко). 5. В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (В. Сосю-ро). 6. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать {Т. Шевченко). 7. В глибоких западинах біліють хати, зеленіють городи, чорніють тини, котрими помережані долини (/. Нечуй-Левицький). 8. Чим чорніший пар, тим біліша паляниця {Нар. те). 9. Благословенна та ясна година, коли днтя читає «Кобзаря» ІД. Павличко). 10. Треба знати, чим землю засівати {Нар. те). 11. Певне, в кожного с заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері (А/. Сингаївський). 12. Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої красн й величі (Ю. Яновський). 13. Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М Коцюбинський). 14. Люблю народ, якого силу ніхто не зломить у віках (/7. Воронько). 15. Там. де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і лісні мої (В. Сосюра).
Много Очень много