1)Пунктуаційну помилку допущено в реченні А) Оспіваний поетами і відтворений художниками він вражае своею величччю і красою. Б) Весною Зелень на деревах, свіжа й соковита, вабить очі. В) Кияни з любов'ю зберігають історико-архітектурні пам'ятки - живу історію народу Г) Провівши у столиці кілька незабутніх годин, розуміеш, що КиЇв - місто, до якого хочеться повернутись. 2)Поширеними відокремленими прикладками ускладнено в речення А) КиЇв столиця нашоЇ Батьківщини, - гордість кожного украЇнця. Ось Дніпро, вправлений у темно-зелені береги, котить своЇ могутні хвилі Б) КиЇв столиця нашоЇ Батьківщини, - гордість кожного украЇнця. Кияни з любов'ю зберігають історико-архітектурні пам'ятки - живу історію народу В) Золотоверхі куполи соборів, осяянілагідним промінням сонця, відбиваючи його, сують різко і сліпуче. Весною Зелень на деревах, свіжа й соковита, вабить очі. Г) А знамениті каштанові свічки, спалахнувши, п'янять своЇм солодким ароматом, ніжним і приемним. На майданах і вулицях міста багато пам'ятників славетним діячамм украЇнскоЇ історіЇ ікультури, відомим далеко за межами нашоЇ Батьківщини.

ответ:первое Б

Объяснение:

объяснение:

проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи, і тоді, коли люди похилого віку були молодими і коли їх батькам було по вісімнадцять, і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. проблема молоді - одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє.

але чому нам здається, що старше покоління завжди не має рації в тому, що шукає витоки проблем там, де вони на поверхні або шукає їх зовсім не там? напевно, тому, що в сьогоднішньої молоді не так сильно розвинене почуття відповідальності, або воно ще не сильно вкоренилася в молодих душах. коли тобі вісімнадцять років, то здається, що ще все життя попереду, і якщо навіть і зробиш ряд помилок, то є ще багато часу, щоб їх виправити.

але в житті все інакше. мабуть, однією з найактуальніших проблем сучасного українського суспільства є поширення вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підростаючого покоління. зневірені підлітки, які не потрібні ні суспільству, ні собі, намагаються знайти заспокоєння в наркотичному та алкогольному дурмані.

нерозривно пов'язана з наркоманією проблема пошуку себе в житті, втрата відповідальності і майбутнього. проблемою сучасних молодих людей є професійне самовизначення. перед випускником школи стоїть багато питань. яку професію обрати? в який навчальний заклад піти навчатися? чи вистачить у батьків коштів заплатити за навчання? як показують різноманітні опитування, більшість випускників, закінчуючи школу, остаточно не відповіли для себе на всі ці питання. дуже часто рішення приймається вже в останню хвилину, а роздуми про правильність вибору ще певний час продовжують турбувати молоду людину і її батьків.

але, головна проблема ще попереду - це працевлаштування. чи знайде молодий спеціаліст роботу по спеціальності після закінчення навчального закладу? відповідь на це питання не завжди є ствердною. особливо це стосується невеликих міст і містечок..

в україні, на жаль, все по-іншому. однак, не всі їдуть на захід, спокусившись швидким заробітком, багато хто залишається і продовжують тягнути українську науку вперед. оцінять їх? чи не зневіряться вони ось також у своїх силах і чи не будуть шукати вирішення проблем у горезвісних грамах або в літрах? невідомо, але це - ще одна проблема сучасної молоді, і над нею варто дуже серйозно подумати.

дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. сьогоднішні молоді люди набагато дорослішим своїх однолітків 60-х або 70-х років. але це означає також і те, що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє, що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого. ось це і є той преломний пункт. зрозумівши це, хтось ступає на слизький шлях забуття, а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. і ті, хто продовжує боротися, справді заслуговують на повагу.

загалом же, наша сьогоднішня молодь прекрасна. у лавах її ми все-таки бачимо більше студентів, ніж неуків, набагато більше працюючих, аніж наркоманів. і це не може не тішити. пройде час, і сьогоднішні молоді люди будуть вирішувати проблеми молоді 20-х років двадцять першого століття і, напевно, застосують свій досвід, нелегко засвоєний ними на рубежі тисячоліть. а поки вони продовжують жити і радіти життю, і вирішувати нагальні проблеми, по суті, самостійно.

а як же наша влада? чому вона не враховує досвід молодіжної політики розвинених країн світу? невже теперішні можновладці думають, що вони пануватимуть вічно? очевидно, що так більшість і думає. тому достукатись до їхнього сумління безперспективно.

наш порятунок у нашій активності, у нашій участі у громадських, пластових, студентських організаціях. і, безумовно, брати безпосередню участь у виборах і голосувати за тих кандидатів у народні депутати, які на законодавчому рівні розроблять нарешті дієву концепцію захисту національних інте-ресів, як перспективи розвитку української державності, забезпечать доступ молоді до освіти незалежно від її майнового стану, розроблять і приймуть закони щодо і підтримки молодих науковців, соціальної підтримки та соціально-правового захисту молоді, сприяння молоді у вирішенні житлових проблем та підтримки молодих сімей, національно-патріотичного виховання молоді тощо. теперішні вибори – це наш шанс змінити якісний склад верховної ради на таких депутатів, які будуть спроможні внести необхідні законодавчі зміни у сфері молодіжної політики. тільки тоді в української молоді з’явиться перспектива, а в держави - європейське майбутнє.

Перший у світі пам’ятник дереву міститься на українській землі. Понад те, цей пам’ятник — живий. …Стоїть на річці Мала Хортиця в Запоріжжі семисотлітній козацький Дуб...

Перший у світі пам’ятник дереву міститься на українській землі. Понад те, цей пам’ятник — живий.

…Стоїть на річці Мала Хортиця в Запоріжжі семисотлітній козацький Дуб. Ушістьох ледве можна обхопити стовбур. Тридцять метрів заввишки і 60 тонн вагою. Поруч із ним — кінь, бандура й щогли козацьких чайок гілки підпирають. Статуї бронзові, Дуб — справжній. Ніби пам’ятник козацтву, що на цій землі колись було. Було та загуло...

Засохнув Дуб у 1991-му. Скинув листя і більше не вбирався. Останні три роки стоїть він пам’ятником, лише одна гілка продовжує жити, всупереч усім законам природи. Восени на ній — безліч жолудів. Щороку приїжджають на Хортицю тисячі людей, вивозять жолуді в усі кінці світу. І ростуть тепер діти козацького прабатька-Дуба скрізь, де є українці: в Канаді, Америці, Австралії і навіть у Бразилії.

Козацький Дуб — гордість запорожців, візитна картка міста. Сюди йдуть не тільки екскурсанти — за ті кілька годин, що ми провели під деревом, просити його благословення прийшло три пари молодят.

Вражає й історія дерева. Згідно з легендою, саме під ним запорожці писали лист турецькому султанові, а Пушкін — «Лукоморье» з поеми «Руслан и Людмила». А Гітлер, почувши про нього, нібито наказав спиляти й вивезти велетня в Німеччину...

А ще в Дуба споконвіку був охоронець — який-небудь дідок, який його доглядав. Останній — дід Дейкун. Як давно він дерево доглядав — жоден старожил пригадати не може. А за часів перебудови музейне господарство стало потихеньку розвалюватися, помер дід… І вперше за весь час Дуб залишився без догляду, тоді й засихати почав.

— Зараз важко назвати справжню причину, — розповідає голова благодійного фонду «Запорізькі святині» Сергій Солод, — усе ж таки 700 років — вік солідний. Хоча версій безліч: екологія, халатне до нього ставлення, неправильний догляд.

Сергій Веніамінович зайнявся Дубом три роки тому, оскільки ця історія зачепила його за живе, мовляв, «за державу кривдно».

Дуб причепурили, щоб він міг зберігатися під відкритим небом, залучивши для цього технологію збереження пам’яток дерев’яного зодчества в Кижах. А коли він через зогниле коріння почав просідати, знайшли нетрадиційний варіант його зміцнення — застосували спеціальну рідину, яку використовують для створення тимчасових аеродромів. Але живу гілку й сектор землі під нею ніякій обробці не піддали. Вчені припускають, що гілка живе за рахунок периферичної кореневої системи, яка добре розвинулася. Тепер її регулярно доглядають. Жолуді збирають, передають лісництву й підшефній школі. В ній є уроки «дубознавства». На них учні пишуть вірші, збирають пісні, перекази про дуби, роблять різні дрібнички. В комплексі продаються сувеніри зі шматочків Дуба.

— Ви особисто відчуваєте енергетику дерева?

В Україні споконвіку саме дуб був оберегом козаків і уособленням сильного чоловічого начала. Відвар дубової кори додавали в купіль при хрещенні хлопчиків, щоб росли здоровими й сильними. Слабке волосся здавна зміцнювали таким відваром. Медицина давно обгрунтувала цілющі властивості дуба й корисність таких процедур. Адже й найкращі вина витримують у бочках із дубових дощок.

— Сергію Веніаміновичу, в Україні столітніх дубів досить багато, але історичних — на пальцях полічити. Не пробували «потоваришувати дубами»?

— Таких «живих пам’ятників» близько десятка. Особливо відомі — дуб Григорія Сковороди неподалік Харкова, Чигиринський дуб, Черкаський у Холодному яру. Ми збираємо про них інформацію і навіть хочемо створити неформальне товариство дуболюбів.