Написати 8 слів які без не не вживаються

Немічно, небелиці, нехтувати, незчутися, немає,

Однієї
травневої
суботи
ми
з
однокласниками
зібрались
іти
до
лісу.
Плани
мали
грандіозні:
зварити кашу, насмажити
шашликів, а ще награтись і
набігатись досхочу. Аж ось нарешті
всі зібралися. Перевірили, чи все
взяли, і хутко рушили.
Сонячне проміння пестило нас,
зігріваючи уже по-справжньому.
Незрівнянні аромати дарувала
яскрава травнева зелень.
Зупинившись на улюбленому місці,
ми звично і швидко розвели
вогонь, а незабаром запах польової
каші уже розносився по галявині.
Посмакувавши кашею, хлопці
побігли грати у волейбол, за ними
попрямували й дівчата. Чаклувати
над шашликом залишився лише
Андрій — великий знавець і
любитель цієї справи.
Гра була чудовою, і Максим навіть
роззувся — аби легше було бігати.
Ось тут і сталася біда. Побігши в
кущі за м’ячем, Максим наступив
на уламок скла. Хлопець скрикнув
від пекучого болю, а за мить уся
шкарпетка була в крові. Першою
отямилася Марійка. Вона завжди
брала з собою ліки першої
необхідності. Швидко обливши рану
перекисом водню, туго затягла її
бинтом. Першу до було
надано, тепер необхідно було
терміново повертатись у місто.
Друзі обережно посадили Максима
на велосипед і доправили до
лікарні. Провідувати однокласника
прийшли всім гуртом. І назавжди
запам’ятали сумний урок, що бігати
без взуття не можна, а тим більше
бити й розкидати скло!

Перше ССЦ. Крізь густу шапку дуба пробився перший промінь сонячного світла. Освітивши кожну гілочку, кожен листок, сонце повертається знову і знову, щоб всіх зігріти ласкавою турботою. Проміння його настільки тепле, що усі маленькі тваринки виходять зі своїх таємних сховищ, щоб тільки відчути на собі лагідні рухи сонячних зайчиків... Сонце йде повагом угору, а за ним змінюється і колір лісу.
Друге ССЦ. Заметушилися сороки. Десь тріснула гілка, а птахи, відчуваючи небезпеку якогось страшного звіря, спалахнули крилами, і полетіли в більш тихе місце. Птахи наповняли ліс швидше і швидше. Тут вони знайдуть притулок у теплі весняні дні. Пернаті друзі змагаються за найкраще місце для свого будинку - гнізда.  І вже ліс сповнився пташиним гамом.
Третє ССЦ. Показало носа зі своєї схованки ведмежа. Всю зиму воно пролежало у своїй темній барлозі, забувшись глибоким сном. Але сьогодні його пробудили дивні виголоси тварин: всі висловлювали подяку яскравій весні, що нарешті прийшла. Ведмежа було здивоване, адже він такої краси ще не бачив, - це була його перша весна. Усе розквітало і пахло. Повітря давало жагу на нові виклики природі. Клишоногий задоволений: ранок сьогодні - як ніколи. 

Ну, якось так :) Сподіваюсь, таке підійде.