Визначити відмінок іменників: холодний вітер, могутнім дубом, у широкому полі, цікавитись книгою, розглядати малюнок, повага до батьків, рідною мовою.

Объяснение:

холодний вітер(н.в.), могутнім дубом(о.в.), у широкому полі(м.в.), цікавитись книгою(о.в.), розглядати малюнок(н.в.), повага до батьків(р.в.), рідною мовою(р.в.).

На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув

-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.

Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполу­чень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту чи ро­динних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв , також вони можуть мати біблійне походження чи відноситися к античнім міфам.

Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження.
«Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.

«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.

«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.

«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)»  - джерело походження народний фольклор.
 
«Заварити кашу» (затіяти якусь не­приємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і  з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.

«Легкий хліб (здобутий  без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці  вирощування хліба в стародавні часи.

«Гав ловити (марно витрачати час)»  - фраза народного походження.

«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».

 «Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана  з рибальством.

 «Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з людини за світом тварин і птахів.
 
«Альфа й омега (початок і кінець  чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.

Друга група фразеологізмів має літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).

«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»

 «В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».

«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»  – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".