Знайдіть у тексті архаїзми та історизми Щороку цариця(історизм) все більше обмежувала запорозькі вольності. Особливо після Коліївщини. І найдужче тим що почала населяти запорозький край то німцями, то сербами, то болгарами. Віддавала їм найкращі землі, найвигідніші урочища. Запорожці писали цариці чолобитні, посилали в Петербург гінців та депутації, бажаючи відстояти свої права. З однією такою, останньою, депутацією поїхав і я. Взяли з собою договори та універсали Богдана Хмельницького, запаслися подарунками. Валка була чимала. Очолювали депутацію писар Антін Головатий, отаман Сидір білий та Логвин Мощенський. Довго ми оббивали пороги різних канцелярій, роздаровували вельможним панам та підпанкам усе, що привезли з собою, але так нічого й не добилися. Тоді Антін Головатий відписав гетьманові: ”Чутка йде, що хочуть поділити наші землі поміж великими петербурзькими панами. Як писано в Писанії; “І розділиша ризи його і метала жребій”. А тим часом цариця з своєю державною радою постановила взагалі скасувати всі вольності запорожців, а нашу Січ дощенту зруйнувати. Потьомкін доручив виконання цієї підступної і ганебної постанови царського двора генералу Текелію та князю Прозоровському. Сили були не рівні. Текелій мав сильну артилерію, вісім полків кінноти, сімнадцять ескадронів гусарів та тринадцять полків донських козаків. А Січ мала лише двадцять гармат та десять тисяч січовиків! ... Так з волі цариці Катерини згинула наша преславна вольниця – Січ Запорозька. І хтозна, чи відродиться коли-небудь...