Надо розобрать по схеме каждоє речення !. 1.Море так невинно голубіє під стінами скель і сонце так світить ласкаво що аж каміння сміється2. Десь далеко у Чорному яру шуміли весняні води і той шум був із якимось особливим сердитим сичанням ніби ті води заливали величезне кострище що ніяк не хотіло гаснути 3. Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить мені здається серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить4. Стояла дивна тиша тільки десь у невидимому небі курликали журавлині ключі і Терентій подумав що скоро має прийти справжнє тепло​

Наведу цікавий приклад з власного життя. Нешодавно мене дуже вразив один вчинок. Відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. Маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. Коли я запитала ї про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. Я вирішила провестиз нею виховну розмову, розповідаючи про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у поганому настрої. Вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.

Людина і природа міцно взаємопов'язані між собою і ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.

Цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи! i

Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.

Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.

Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.​