Контрольна робота «Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» 1. Однорідні члени є в реченні А Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Б Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій імлі. В А над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й, наче уві сні, ронила листя. Г Тихий шепіт пливе перед нами, дихання молодих колосків збирається в блакитну пару. 2. Речення Це не дзвін, а мої надії запасмились наді мною ускладнене однорідними А підметами Б присудками В додатками Г обставинами 3. Позначте речення, у якому є узагальнювальні слова (розділові знаки пропущено) А Надавали приємного запаху пелюстки троянди жасміну бузку. Б На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій ромашку полин деревій. В До гірського клімату добре пристосувались чорниця брусниця малина ожина. Г У Карпатах водяться благородний і плямистий олені козуля куниця білка. 4. Правильно побудованим є речення А Бібліотека одержує газети, журнали, періодику. Б На фабриці освоєно і розпочато випуск нової продукції. В Було посіяно 8 гектарів зернових, а з них 5 гектарів жита. Г Батько любить і турбується про дітей. 5. Речення, у якому є однорідні означення (розділові знаки пропущено) А Я ввесь у полоні незвичайного зимового пейзажу білих-пребілих тонів темних ліній блакитних відтінків. Б Опустився на землю чарівний зоряний пісенний вечір. В Здається ніби на гори впала оксамитова зелена тканка. Г Росиця натягла материну білу сорочку. Д Біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. 6. Помилка в уживанні розділових знаків є в реченні А Пахне особливо, не так, як у суху, сонячну погоду. Б Веселому, жартівливому, меншому братові хотілось говорити. В Важкі сірі хмари густо вкривали небо. Г Лілея лісова, нарцис, едельвейс – усі ці рослини занесено до Червоної книги. Д Хлопці жевжиками між дорослими й безперестанку кричать дзвінкими, веселими голосами. 7. Непоширене й поширене звертання є в реченні А І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю. Б Це буде ваша заслуга, зелені ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле. В Я лечу до тебе, чужоземко моя дорога, щоб до кінця нашого життєвого шляху бути разом. Г Я п’ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій. Д Скажи мені, пораднице надземна, куди мені податись у Неправильно поставлено розділові знаки в реченні А Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу. Б Сутужна, сину мій, вкраїнська справа. В Щось довгенько вирізуєш, небоже, сопілки. Г От знайшлася зненацька оборонниця для тебе, боярине! Д А ти, голубонько, ти кралечко моя, поки співаєш на калині, то й весело мені. 9. Вставне слово, яке виражає звернення до співрозмовника, є в реченні А Увійшло в історію ім’я однієї української співачки, можливо, завдяки її сумній та романтичній долі. Б Звичайно, старість нікого не веселить. В Вона вдова полковника Пилипа. Мабуть, була щасливою за ним. Г Це, до речі, найперша повна друкована Біблія в усьому слов’янському світі. Д І на Сивашах, примічайте, де кущик комишу темніє, то там пробивається солодка вода із глибин. 10. Вставне слово, яке виражає впевненість, є в реченні А Ви там торгуйтесь на великім торзі, а я, мабуть, в цю річку заверну. Б В народній медицині очевидно не було помітніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. В Ріка, звичайно, не Егейське море, котре походить, звісно, від «еге». Г Прийшовши на вулицю, хлопці, як правило, не беруть участі в дівочих співах. Д Не було, здається, хати, біля якої не кущувала б калина. 11. Правильно розставлено розділові знаки в реченні А Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи? Б Може ж, трапитися так, що Батий зламає собі карк? В Чи скорий хід спирав нам дух у грудях, чи може, вітер розносив по полю від уст відірвані, украдені слова? Г Дядько не казали, а, може, ще й не напитали дівки. Д І може, ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і почнеш читати. 12. Неправильно виділено вставлену конструкцію в реченні А Учені посилалися на біографічний нарис письменника Олександра Шкляревського (він має великі заслуги як збирач українського фольклору) і відстоювали ідею про історичність постаті Марусі Чурай. Б Православна віра (а саме вона була в нашому краю матір’ю ти й культури) нещадно переслідувалася. В Тому й вирішив – адже тепер я вільний птах! – гайнути на Запорожжя. Г З одчаю Гришка схопив руками лутку віконечка і – яке щастя! – спорохнявіле дерево легко піддалось. Д Одного разу, коли літаків прилетіло особливо багато і вовка з його воронкою підкинуло в небо (він навіть подумав, що він уже не вовк, а птиця і опустило в чорно-біле місиво), Сіроманець оглух.