1. Числівниками є всі слова рядка:а ) тридцять, двійка, семеро; б) третій, по-третє, вісім;в) три, чотири треті, сімнадцятий; в) шістдесят три, подвоїти, сьомий.2. До кількісних числівників належать:а) власне-кількісні, дробові, збірні та неозначено-кількісні;б складені та дробові;в назви десятків, назви сотень.г) цілі, дробові, порядкові.3. Порядковим є такий числівник:А сімнадцять; Б троє; В сімдесят три; Г семисотий.4. Позначте рядок, усі словосполучення в якому утворені правильно:А три банана, три олівця, чотири ручки; Б чотири стільці, п'ять робітників, десятеро хлопців; В три п'ятих сантиметрів, троє качат, два кошики; Г п'ять восьмих кілометра, семеро курчат, чотири дивана.5. Складеним є такий числівник:а) сімнадцять; б) сімдесят; в) сімдесят третій; г) семитисячний.6. У якому рядку всі порядкові числівники вжито в орудному відмінку?а) Першого, другого, третього, четвертого, п’ятого;б) першим, другим, п’ятим, третім, четвертим;в) першому, другому, третьому, четвертому, п’ятому;г) шостому, четвертого, одинадцятим, двадцятому.

Відповідь:

1. Числівниками є всі слова рядка:

а ) тридцять, двійка, семеро;

б) третій, по-третє, вісім;

в) три, чотири треті, сімнадцятий;

в) шістдесят три, подвоїти, сьомий.

2. До кількісних числівників належать:

а) власне-кількісні, дробові, збірні та неозначено-кількісні;

б) прості, складені та дробові;

в) прості, назви десятків, назви сотень.

г) цілі, дробові, порядкові.

3. Порядковим є такий числівник:

А сімнадцять; Б троє; В сімдесят три; Г семисотий.

4. Позначте рядок, усі словосполучення в якому утворені правильно:

А три банана, три олівця, чотири ручки;

Б чотири стільці, п'ять робітників, десятеро хлопців;

В три п'ятих сантиметрів, троє качат, два кошики;

Г п'ять восьмих кілометра, семеро курчат, чотири дивана.

5. Складеним є такий числівник:

а) сімнадцять; б) сімдесят; в) сімдесят третій; г) семитисячний.

6. У якому рядку всі порядкові числівники вжито в орудному відмінку?

а) Першого, другого, третього, четвертого, п’ятого;

б) першим, другим, п’ятим, третім, четвертим;

в) першому, другому, третьому, четвертому, п’ятому;

г) шостому, четвертого, одинадцятим, двадцятому.

Пояснення:

1. в)

2.а)

3.Г.

4. Точне не знаю, але думаю що В

5.в)

6.б)

—  Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, — гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи. 
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона. 
—  Я маю написати твір про те, ким я хочу стати. 
—  Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама. 
—  Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я. 
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем? 
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я. 
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко. 
—  Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе? 
—  Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра. 
—  І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я. 
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою. 
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама. 
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона. 
—  У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми. 
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона. 
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми. 
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати! 
-  Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала 
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама. 
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася! 

1. Боротьба за мир - найсвятіша справа (О. Гончар). 2. У дитинстві вимовлене словояснішає через роки (В. Коротич). 3. Історія - це святая святих народу (О. Довженко). 4. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Панас Мирний). 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (І. Муратов). 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (М. Коцюбинський). 7. Кожному мила своя сторона (Народна творчість). 8. Найбільше добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний).