Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено) А. Я давню істину увірував глибоко найвища мудрість в високій . Б. Людина йде до краси творить її цим і відрізняється вона від усього сущого. В. Пригадаймо золота тиха осінь застеляла жовтим листям княжий Львів . Г. Любиш їздити люби й сани возити нужна ваша

б

Объяснение:

Людина йде до краси творить її цим і відрізняєтся вона від усього сущього

1. Укажіть правильне твердження.(0,5б)  

Б. Узагальнююче слово може знаходитися перед однорідними членами речення і після них.  

2. Укажіть речення з однорідними членами.(0,5б)

Б. Шептало перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь.  

3. Укажіть правильний варіант характеристики зв’язку між однорідними членами. (0,5б)  

Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочарями та будяками.  

В. змішаний  

4. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів речення. (0,5б)

Б. Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.  

5. Укажіть речення з однорідними присудками.(0,5б)

А. Тигристе кошеня випірнуло з щілини в паркані, примружилося, згорнулося пухнастим клубком.  

6. Укажіть речення, в якому однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками.(0,5б)  

Б. У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів найяскравіше.  

7. Укажіть речення, у якому перед узагальнювальним словом ставиться тире (розділові знаки пропущено) (1б)  

В. Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич паркий подих тропіків і гул Атлантики - все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.  

8. Укажіть речення з однорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено) (1б)  

В. День був літній,  спекотний.  

9. Укажіть речення з неоднорідними означеннями ( окремі розділові знаки пропущено) (1б)

Б. Коло хат зеленіють густі старі садки.

10. Виконайте синтаксичний розбір запропонованого речення.(1,5б)  

На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки, аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.  - Речення складне, складнопідрядне, з сполучниковим зв"язком. Головна частина: На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки;  підрядна частина: аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.  

На (прийм.) скаженій (прикм.,означ.) швидкості (імен., додат.) мотоцикл (імен., підм.)  перескакує (дієсл., прис.) солончаки (імен., додат.) та (спол.) видолинки (імен., додат.), аж поки (спол.), спинившись (дієприсл., обстав.) серед (прийм.) зарослих (прикм., означ.) молочарями (імен., додат.) та (спол.) будяками (імен., додат.) піщаних (рикм., означ.) кучугур (імен., додат.), починає (дієсл., прис.) там (займ.) чхати (дієсл., присуд.), кашляти (дієсл., присуд.) , буксувати (дієсл., присуд.).  

 

11.Розставте, пропущені розділові знаки в запропонованих реченнях. (1,5б)

А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди: чи з тріщини берега, чи з-під кореня,  а то й просто - тільки гребни рукою. Бездонне небо, місяць, повний і рожевий у променях невидимого сонця, озеро, сонне, повите ранковим туманом, пташиний щебет, вологий холодок - все те непомітно перекинуло мене в інший світ, у світ мого дитинства. Одразу ж за вибалками на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках.  

12. Напишіть міні-твір на одну із запропонованих тем «Священнодійство обрядів», «Зустріч весни», «Світле свято Великоднє», використовуючи речення із однорідними членами речення, з’єднані різними видами зв’язку та у супроводі узагальнювальних слів.

Закінчилася нарешті довга холодна зима.  Враз на землі запанувала, як хазяйка, весела та вправна весна. Випустила вона з-під снігу квапливі струмки. Весело  задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало все: землю, квіти, дерева яскравими кольорами. Мене поцілував теплий промінь, і моє обличчя прикрасили руді веснянки.

 

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий