1. Укажіть складне речення (розділові знаки пропущені): а) Сонце піднімається все вище світить яскраво більше тепла посилає на землю. б) Улітку опадів мало тому невеличкі річки пересихають. в) Півень злетів на пліт і заходився на все горло кукурікати. 2. Укажіть складне речення, в якому речення незалежні одне від одного: а) Осінь покаже, а весна своє скаже. б) Ти вже знаєш, що Земля має кулясту форму і нахилену вісь. в) Коли лисиця викрала з кубельця їжаченя, старий їжак вирішив покарати лиходійку. 3. Укажіть складне речення, в якому одне речення залежить від іншого: а) Була відлига, із горбка збігали струмочки талої води. б вовк, дикий кабан і я щоб ти прийшла зі своїм паном Коцьким до нас на обід. в) Олеся скрикнула й побігла щосили далі, та бігла вона недовго. 4. Укажіть речення, в якому правильно розставлені розділові знаки: а) Так і літо минуло і вже поповзла до діда всяка комашня, та дрібні тваринки прощатися з ним на зиму. б) Над річкою Тясмином, що розливалася нешироко й багнисто, притулився хутір Хмельницький. в) Прилинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав. 5. Укажіть речення з прямою мовою (окремі знаки пропущені): а) Незабаром прийшов мисливець подивитись чи не потрапив, бува, вовк у пастку. б) Князівна собі й думає як би вісточку додому подати і на волю до батька дістатися. в) Що зі мною буде турбують думки дитячу голівку. 6. Установіть відповідність між реченнями та схемами (розділові знаки пропущені): а) Може поб'ємося об заклад запитав один із сеньйорів. 1. "П!" – а. б) Які у вас гарні чобітки бабусю захоплено вигукнула Оля. 2. А: "П". в) Гном поцікавився Можна взяти для Мурки кілька сухариків. 3. А: "П?" г) Сторож відповів Нічого я в підземеллі не знаходив. 4. "П?" – а. 7. Виконайте синтаксичний розбір речення Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

В усному мовленні розрізняють словесний і логічний наголоси. Словесним наголосом називається виділення одного з складів у слові посиленням голосу, збільшенням тривалості, зміною тону (підвищенням або зниженням). Один з цих в, як правило, є основним, а інші відіграють допоміжну роль. У деяких мовах (литовській, сербохорватській, словенській, китайській, японській) наголошений склад виділяється зміною висоти тону. Такий наголос називається музичним, або тонічним.

В українській мові наголошений склад виділяється насамперед більшою силою голосу. Такий наголос називається динамічним, або силовим. Подібним виділяється наголошений склад у російській, білоруській, польській, чеській, болгарській, німецькій, французькій мовах, хоч сила наголосу в них і неоднакова. В українській мові наголос порівняно слабкий. Наголошений склад не різко виділяється з-поміж ненаголошених. Він мало зосереджує на собі видихової енергії, а тому її вистачає для повнозвучної вимови голосних і в ненаголошених складах.

Наголос в багатьох мовах закріплений за певним складом чи морфологічним компонентом. Такий наголос називається фіксованим, або сталим. Наприклад, у французькій, вірменській, турецькій мовах він падає на останній склад слова. У польській - на передостанній. Переважно на другому складі від кінця наголос також в італійській, іспанській і румунській мовах. Перший склад слова наголошується в чеській, угорській, фінській, естонській, латиській, шведській, норвезькій, датській, голландській. Здебільшого на перший склад припадає наголос також в англійській мові. У німецькій наголошується переважно корінь.

В українській мові, як і в російській та білоруській, наголос різномісний, або вільний. Він може падати в різних словах на будь-який склад: сОнце, водА, дІяти, варИти, віднестИ; вИкоханий, занЕдбаний, досконАлий, розповіднИй. Щоб знати його місце в слові, треба знати саме це слово. Український наголос рухомий, тобто він може пересуватися з одного складу на інший у різних формах слова, наприклад: веснА - вЕсни, кнИжка - книжкИ, землЯ - зЕмлю, дЕрево - дерЕва, вікнО - вІкна, робітнИк - робітникА.

Наголос в українській мові є додатковим засобом розрізнення слів і їх форм. Тільки за до наголосу можна визначити лексичне значення слів у таких парах, як вИгода і вигОда, зАхват і захвАт, пОділ і подІл, пОра і порА, лІкарський і лікАрський, понЯтий і понятИй, похІдний і похіднИй, склАдний і складнИй та інших. Ще частіше наголосом розрізняється граматичне значення слів, наприклад: вЕсни, новИни, книжкИ, ниткИ, дерЕва, вІкна - називний відм. множини і веснИ, новинИ, кнИжки, нИтки, дЕрева, вікнА - родовий відм. однини. У ряді дієслів з до наголосу розрізняється недоконаний і доконаний вид. Наприклад: відкликАти - відклИкати, перемірЯти - перемІряти, підсипАти - підсИпати, пізнаЮ - пізнАю.

Спілкування - невд'ємна частина нашого життя. Саме завдяки цій можливості люди розуміють один одного и можуть домовитися між собою. Це примітивна для людини, але дуже значна особливість. Що ж вона собою прндставляє? Словниковий запас особи збільшується протягом всього життя, даючи можливості використовувати більше слів та збагачувати мову. С роками додаються до "словничка життя" багато розумних слів. Завдяки тому, як людина вислювлює свою думку і які слова при цьому використовує, можна дати визначення ії освіченості. Звичайно, на це впливає коло спілкування, тож треба уважно вибирати собі друзів. Я впевненна, що моя мова буде більш насиченою і різноманітнішою. Для цього я буду самовдосконалюватись і пізнавати нове з кожним днем.