5. Укажіть рядок, у якому речення відповідає поданій схемі ( ), [ ], і [ ]: а) Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні. б) На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував. в) Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову, і цілий світ пісні вплітає в твою розмову г) Закрався вечір. одшуміла праця.

Відповідь:

Думаю а

Пояснення:

Українка

Україна — моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої — росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова — російська, і я дуже люблю твориросійських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що вважаю себе маленькою громадянкою цієї держави. Мені жити в цій країні, навчатися, здобувати вищу освіту. Тому я із задоволенням вивчаю українську мову, історію цієї країни, не забуваючи про те, хто є мої батьки, звідки коріння нашого родоводу.

Я добре володію російською й українською мовами, із задоволенням вивчаю англійську мову. Пізніше буду вивчати німецьку.

Мені приємно, що серед дітей немає тієї ворожнечі, яка виникає між політиками щодо мови. Мені хочеться сказати їм: «Станьте справжніми громадянами України, вивчайте державну мову, шануйте її — свою рідну, материнську. І ще — працюйте на благо України задля народу, а не заради себе особисто.

Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.