Школяр, Тиміш, сторож належать до відміни друкар, кобзар, Ігор, Сергій належать до відміни

Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року – це літо!

Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.

Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно посидіти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!

Звичайно, влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити дерева для затінку.

Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай відпочиваю на канікулах. В цю пору року родюча природа така щедра на свої дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім доспіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж інших пір року воно найщедріше до людини.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-na-temu-moya-ulyublena-pora-roku-lito/#ixzz40uXbKsPK

ЕССЕ

Объяснение:

Чи варто робити добро, знаючи, що його ніхто не оцінить? Це складне питання. Якщо ти добра, дбайлива людина - звичайно так. А ще я чув, що кажуть і таке - "Роби добро, не чекаючи його у відповідь". Іноді я прислухаюсь подібним приказкам. Але іноді трапляються такі люди, які роблять тобі зло, а ти тількі бажаєш їм добро та не робиш нічого поганого у їхню сторону. Від них не варто чекати оцінок. А якщо це твій друг, товариш і тому подібне - варто. Бо блізкі люди завжди оцінять добро. Вони розуміють, що ти старався саме для них. Ні для когось іншого. А не знайома людина (якщо ти зустрів її на вулиці і в неї проблема) - вона може сказати щос на кшталт "Дуже дякую". Вона не зможе прийти до тебе завтра о восьмій і за чашкою чаю обговорити твою добру душу. Може бути таке, що це німа людина. Від неї чикай посмішки. Або обіймів :) Але, ось остання порада: краще робити добро, не чекаючи оцінки.

Я старалась❤