Образ України у творчості Т. Шевченка
Тарас Шевченко — вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.
У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. І все це відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати". Я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. Не сподіваючись більше побачити Україну, він намалював чудову картину:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
На засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу України. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як його твори допомагають рідному краєві, як їх сприймають українці.
Объяснение:
Я дуже зрадів, коли дізнався, що частину літа батьки вирішили провести зі мною на морі. Тож ми сіли в машину й вирушили до Одеси.
Море завжди було різним: вранці найчастіше спокійним, ввечері — з невеликими хвилями. Але одного разу ми навіть не змогли купатися, бо був шторм. Хвилі піднімалися на висоту кількох метрів, висувалися до берега та з гуркотом вдарялися, злегка пінячись.
Щоб урізноманітнити свій відпочинок, ми відвідали аквапарк «Одеса». Він розташований поза містом. Там було стільки різноманітних гірок та цікавих атракціонів! А ще мені сподобався дельфінаріум «Немо», в якому ми дивилися дивовижне шоу дельфінів, морських левів та морських котиків. Особливо цікаво було гати, як вони стрибають, грають з м’ячем та навіть танцюють.
Цю чудову поїздку я запам’ятаю на все життя. Адже ми так добре відпочили, стільки цікавого побачили навколо! Тепер мені щороку захочеться їздити влітку на море. Воно притягує і зачаровує своєю красою та величчю.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
До ть Зробіть синтаксичний розбір речення:Недарма деякі люди життя своє присвячують, щоб вибудувати й дослідити своє генеалогічне дерево, бо людина — єдина істота, яка має відчуття історії, і коли відчуття в ній згасає, вона морально дичавіє
Недарма( _ . _ . _ .) деякі(хвиляста лінія) люди життя( _ _ _ _ _) своє( хвиляста лінія ) присвячують( дві лінії), щоб( обвести колом) вибудувати( дві лінії) й дослідити (дві лінії) своє( хвиляста лінія) генеалогічне(хвиляста лінія) дерево(_ _ _ _), бо( обвести колом) людина — єдина( хвиляста лінія) істота, яка(обвести колом) має(дві лінії) відчуття( _ _ _ _) історії( _ _ _ _), і коли( обвести колом) відчуття в ній( _ . _ ._ ) згасає(дві лінії), вона морально( _ . _ . _ ) дичавіє(дві лінії)
В дужках позначено як підкреслювати слова