Україна неймовірно багата на пам'ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам'ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали.
Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі — Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов'язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди відкритих галерей, а вінчали собор тринадцять куполів, суворий сірий колір яких чудово гармоніював із рожевими стінами.
У ХІІІ столітті військо хана Батия зруйнувало Київ, і тільки свята Софія залишилася стояти над згарищем міста. За словами Павла Загребельного, Софія Київська стояла над попелом і руйновищем, ніби сама Богоматір підносила руки в молінні. Саме завдяки непорушності собору кияни усвідомили силу божого захисту й повірили в те, що Марія Оранта завжди триматиме над ними свої молитовно підняті руки.
Спочатку собор усередині був прикрашений дивовижною мозаїкою та неперевершеними фресками. У своїй більшості то були твори на сюжети Святого письма, але багато було й зображень полювань, свят, ігор. Саме своєю мозаїкою насамперед цінний собор. Досьогодні вона вражає яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією, тонкою технікою виконання.
Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Контрольна робота з української мови у 10 класі "Орфографічна норма" (тест)Контрольна робота 10 кл. Орфографічна норма (тест) І варіант Завдання 1-18 – по 0, Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка: а) вул…чка, оч…рет, ч…мпіон, юр…сдикція; б) ф..стиваль, гр..чаний, плет..во, в..чоріти; в) зам..рехтіти, гус..ниця, л..вада, т..раж; г) ал..горія, скл..піння, ш..ренга, дон..чка. 2. Без апострофа треба писати всі слова рядка: а) мор..як, за..ява, різдв..яний, м..який; б) зв..язок, п..юре, б..юджет, духм..яний;вв) цв..ях, зор..яний, рел..єф, ф..юзеляж;г) під..йом, зар..яд, карб..юратор, об..єм. 3. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка: а) голубон..ці, стіл..чик, злаз..те; б) кін..цівка, крад..кома, чист..те; в) сіл..ський, наріж..те, дивац..кий; г) молот..ба, глян..те, пятдесят… Позначте рядок, у якому допущено помилку в чергуванні приголосних: а) кавказький, гадяцький, верещати, козацтво; б) латишський, поштовий, мангишлацький, воронезький; в) бряжчати, мандрівництво, черкаський, птаство; г) сільський, розміщувати, самаркандський, висаджений.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:а) перс..ні, випус..ний, тріс..нути;б) аген..ство, капос..ний, якіс..ний;в) артис..ці, хрус..нути, зас..ланий;г) влас..ний, ціліс..ний, шелес..нути.Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка: а) блаки(т/тт)ю, сестри(ч/чч)ин, пі(д/дд)анство; б) ста(т/тт)ями, безсмер(т/тт)я, нездола(н/нн)ий; в) ста(т/тт)ей, подоро(ж/жж)ю, страй(к/кк)ом; г) народже(н/нн)ий, довкі(л/лл)я, пі(в/вв)ідра.Літеру з на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка: а) ро..чин, ..формувати, бе..хребетний; б) бе..перешкодний, ро..колоти, ..тесати; в) бе..порадний, ..повістити, ..читати; г) ро..галуження, бе..крилий, ..судомити.Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка: а) ..творення, ..котити, ..шивач; б) ..фабрикувати, ..тяжка, ..пуск; в) ..чесати, ..кинути, ..цілення; г) ..тишити, ..терпіти, ..чинити.Оберіть рядок, у якому з великої літери потрібно писати лише перше слово власної назви: а) (З, з)елена (Н, н)еділя, (В, в)елика (В, в)ведмедиця (сузір’я); б) (С, с)вято (Т, т)рійці, (Г, г)олова (В, в)верховної (Р, р)ади; в) (К, к)онституція (У, у)країни, (П, п)агорб (С, с)лави; г) (К, к)римський (П, п)івострів, (Ч, ч)орне (М.м)оре. 10. НЕ всі власні назви пишуться в лапках у рядку: а) будинок відпочинку Зоря, станція метро Контрактова площа, кав’ярня Затишок, готель Золотий колос; б) журнал Наука і суспільство, Слово о полку Ігоревім, санаторій Медобори, компанія Дженерал моторс; в) повість Тіні забутих предків, підручник Історія України, пісня Стоїть гора високая, епоха Відродження; г) газета Бульвар, кінофільм Таксі-2, дискусійний клуб Діалог, оперета Сильва; д) медаль За відвагу, корабель Титанік, соната Місячна.11. Укажіть рядок, у якому в одному зі слів допущено помилку під час переносу: а) яр-лик, якнай-легше, стін-газета, зі-в'янути, са-джанець; б) І. П.-Котляревський, без'-язикий, дово-джу, по-клик, буль-йон; в) сер-йозно, нянь-чин, вій-сько, дзьо-бати, вояч-чина; г) мен-ший, зап'я-стний, товари-ство, ви-мкнути, під-йом; д) сиві-ють, три-гранний, су-джу. Разом треба писати кожне слово рядка: а) пів/Болгарії, пів/сотні, напів/притомний; б) напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва; в) пів/апельсина, напів/м’який, пів/години; г) пів/біди, пів/Америки, напів/землянка; д) пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку: а) розлого/крислатий дуб/велетень; б) мерехтливо/голубе край/небо; в) барвисто/пахучий лісо/степ; г) кисло/солодкий чорно/слив; д) шовковисто/зелений вербо/ліз. Усі слова пишуться окремо в рядку: а) з/по/серед, на/передодні, де/на/якому, невідь/чому; б) під/час, коли/б, хоч/би, скільки/ж/то; в) пиши/бо, а/то/ж, у/разі, аби/коли; г) ніби/то, авже/ж, ані/трохи, не/той; д) ходи/но, все/ж/таки, без/угаву, уві/сні.15. Літеру і на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного походження рядка: а) Ч..каго, м..шень, соц..олог; б) Флор..да, нотар..ус, к..моно; в) Дон К..хот, сандв..ч, ек..паж; г) Т..бет, лаб..ринт, г..рлянда; д) Мер..ме, станц..я, шп..нат.16. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного похо- дження в рядку: а) квінтил..йон, вол..єр, прес-пап..є; б) ал..фонс, гіл..йотина, сек..юриті; в) Джул..єтта, лос..йон, р..юш; г) він..єтка, бракон..єр, пен..юар; д) кабал..єро, кал..ян, рез..юме.17. Позначте рядок, у якому всі прізвища пишуться з йо: а) Ока…мов, Син…в, Ма…ров, Грач…в; б) Вороб…в, За…мов, Пана…тов, Руч…в; в) Корол…в, Солов…в, Хмел…в, Алф…рова; г) Лихач…в, Парф…нов., …сипов, Горбач…в; д) Вер…вкін, Корол…в, …лкін, Пугач…в.
Творчість Ліни Костенко — це високий рівень думання, долання висоти, що стала нормою. «Не треба думати мізерно», — ці слова можуть бути девізом творчості поетеси. Гете якось висловився, що жінка, пишучи вірші, не думає про зміст. Вона керується почуттями, а не розумом. Про Ліну Костенко так не скажеш. У її творах і почуття, і розум злиті воєдино.
Ліна Костенко — поет, що пише не про все, а про важливе. Один із напрямків її творчості — це історична пам'ять:
Далекий світ, купецька одіссея,
Хмільне старе вино старовини!
Вона своєю поезією будує мости між минулим, теперішнім і майбутнім.
...Везуть на страту козацького гетьмана Павлюка і його старого товариша Томиленка. Вони готові з гідністю прийняти смерть, але їх мучить думка про те, що разом з ними гине молодий козак Сахно Черняк, який не кинув гетьмана і вирішив умерти з ним заодно. Павлюк і Томиленко вмовляють його тікати, поки є можливість, навіть намагаються зіпхнути з воза, але молодий козак навідріз відмовляється. Павлюка видали ворогові свої, і Сахно своєю смертю хоче спокутувати гріх, який чорною плямою ляже на весь народ. Тому на слова Томиленка — «Нестерпно бути зрадженим. Болить», — Черняк відповідає:
А стерпно бути заодно із тими,
Хто перемовчав, коли вас в'язали?
Та все життя отак про себе й знати,
Що ти не зрадник, ні, Ти не відступник,
Ти, боже збав, не видавав нікого,
Ти просто вчасно очі опустив!
І після цього зватися людиною ...
«Не через вас я іду, а для себе», — сказав, як відрізав, Черняк. Не по-жіночому твердо лунає питання з твору «Циганській музі»:
І що їм всім до того, що корчишся ти з болю?
Щоб так страждать за нього,
Чи вартий цей народ?!
Але ж, але ж, але ж!..
Народ не вибирають.
І сам ти — тільки брунька у нього на гіллі,
Для нього і живуть, за нього і вмирають,
Ох, не тому, що він — найкращий на землі?
Ліна Костенко своїм життям вистраждала цю достойну відповідь. Дійсно, народ, як і матір, не вибирають. Відчувати себе часточкою, брунькою на народному гіллі — це щастя для справжнього патріота.
Поетеса у всіх своїх історичних творах уміє зобразити дідизну так, що вона наближається до нас, сучасних читачів, робиться об'ємною і зрозумілою. І тоді, здається, зникають віки, що розділяли давно минуле і сучасність.
Маруся Чурай — дівчина з легенди. Кажуть, що у XVII столітті жила у Полтаві дівчина, яка не тільки гарно співала, а й складала пісні, які стали народними.
Ліна Костенко у романі «Маруся Чурай» розповіла не тільки романтичну історію нещасливого кохання Марусі Чурай до Гриця Бобренка. Поетеса розкрила перед читачем великий пласт історії. У її творі історичні особи — не статичні фігури. Вони живуть, діють, помиляються і перемагають.
«Маруся Чурай» — це народне життя, строкате і повне, це виснажлива боротьба, це*сама історія промовляє до нас своє живе слово.
Ліна Костенко у своїй творчості часто звертається до історичного минулого України, в якому вона (а разом з нею і ми) шукає і знаходить відповіді на питання, що ставить їх сучасне життя.