ПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченніА) В. Симоненко писав: “Давно немає літа з нами”.Б) В. Симоненко писав – “Давно немає літа з нами”.В) В. Симоненко писав: Давно немає літа з нами.Г) .«У вас тут як на хуторі, засміялась дівчина, розбагатіли!​

А

Объяснение:Симоненко писав : "Давно немає літа з нами" . точно правильно писала кр по етому на 12

Давні слов'яни – група племен, які належали до індоєвропейської спільності – предки сучасних слов’янських народів Східної, Центральної і Південної Європи. Слов'яни – велика група європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. У мовному відношенні усталений поділ на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби). Слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Велике переселення народів – грандіозні етнічні переселення, які відбулися в Європі у 4–6 ст. Спричинене гунською навалою Велике переселення народів викликало утворення ряду варварських королівств – ґотів, вандалів, бургундів, франків, лангобардів та інших. Велике розселення народів призвело і до так званого Великого розселення слов'ян. Велике розселення слов’ян відбулося в Європі у 6–7 ст., коли слов’янські племена з’являються у Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи, що започаткував формування сучасних слов’янських народів. Візантія, Візантійська імперія – держава, що існувала у східній частині Римської імперії від кінця 4 до середини 15 ст. Свою назву здобула від давньої колонії на узбережжі Босфору – Візантія, на місці якого імператор Константин у 330 р. заснував столицю держави – Константинополь. Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами – «ромеями», а свою державу «ромейською». Офіційною мовою в 4–6 ст. була латина, а потім грецька.

Нарешті настала зима... Пора, що приносить до наших будинків чудеса та навіює святковий настрій.
День стає коротким, а ніч тягнеться довго. Вже всі в очікуванні нового року, подарунків та мандарин. Навкруги лежить сніг, а вулички прикрашені святковими новорічними прикрасами, що поглинають нас у свою атмосферу. Дітлахи залюбки ліплять сніговиків, грають в сніжки, катаються на лижах та санчатах.
Наближається час колядок, щедрівок та привітань. В цей час кожен з нас, дорослий чи малий, перебуває в очікуванні дива.