Синтаксичний розбір речення він є автором досліджень та історичної фонетики та фольклору

Золота Рибко ти мені потрібна!
 Тут з'явилась золота Рибка.
 - Що тобі треба?
 - Всеодно не вірю, - сказав приятель Михася
 - Добре зараз повіриш. Золота Рибко я хочу, щоб ти зробила так, щоб в тебе повірив мій друг.
 - Ти точно хочеш цього?,- запитала Рибка,- запам'ятай я виконую тільки одне бажання!
 - Так, я точно цього хочу. Виконуй негайно!
 - Добре, я тебе попередила вирішувати звісно ж тобі!
Золота Рибка зробила так, що приятель Михася повірив в Золоту Рибку. Але Рибка ввічливо попрощалась і попливла геть! 
Отже наш Михаль залищився нізчим. Бо перед тим як щось бажати треба спочатку добре все обміркувати. Тож ніколи не робіть як наш хлопчик!

<<У нас зараз канікули!>> радіють школярі. це просте земне слово <<канікули >> зобов'язане неба своєю появою.
У давнину каникулой називали найяскравішу і саму головну зірку в сузір'ї Великого Пса. Вона кожен раз з'являлася на небосхилі в розпал літа. У липні починалося самий жаркий час року, коли школярам і студентам давали перепочинок. На честь зірки ці дні і прозвали каникулярными.
Спочатку канікулами називали тільки літній відпочинок. Потім слово << канікули>> стало ставитися до всякого перерви в навчанні : влітку , взимку , навесні. Тому ми зараз і говоримо : << Літні канікули , зимові канікули, весняні канікули.>>