Червень милує і далі 1 клас же

Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом. Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів.
Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.
Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду
Сонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю
Ясний місяць зблід, засоромившися зірки та червоного ранку
Дністер тече, розштовхуючи гори
Насвиставшись між неба синіми берегами, вітер спати приліг- З ДІЄПРИСЛІВНИКОВИМ ЗВОРОТОМ