Записати текст, виправивши в словах помилки і розставивши пропущені розділові знаки. Свʼято природи У биригах вешневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у висняному свʼятковому вбрані квітують вишні черешні сливи груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою щедро даруючи пахощі висни. Милують око рожеві букети яблунь на яких блещить роса як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці обсипаній біло сніжними квітами при сяйві місяця россипав свої дзвони соловей. А на зимлі вже сила силена справжніх висняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь на грядках на узбічі на балконі міського будинку. Як усе таки добре що природа відроджуючись зацвітає. Потягло духом висни духом молодого й свіжого житя що зпадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу льєця в серце мов пісня мов поезія. Поспішайте намилуватися красою висняного диво цвіту бо вона нетривка й скоро минуща.

Відповідь:

Свято природи.

У берегах вишневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у весняному святковому вбранні, квітують вишні, черешні, сливи, груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою, щедро даруючи пахощі весни. Милують око рожеві букети яблунь, на яких блищить роса, як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці, обсипаній білосніжними квітами, при сяйві місяця розсипав свої дзвони соловей.

А на землі вже сила-силенна справжніх весняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає.

Потягло духом весни, духом молодого й свіжого життя, що спадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу, ллється в серце, мов пісня, мов поезія. Поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона нетривка й скороминуща.

Свято природи.

У берегах вишневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у весняному святковому вбранні, квітують вишні, черешні, сливи, груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою, щедро даруючи пахощі весни. Милують око рожеві букети яблунь, на яких блищить роса, як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці, обсипаній білосніжними квітами, при сяйві місяця розсипав свої дзвони соловей.

А на землі вже сила-силенна справжніх весняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає.

Потягло духом весни, духом молодого й свіжого життя, що спадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу, ллється в серце, мов пісня, мов поезія. Поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона нетривка й скороминуща.

- Привіт, Сашко! Радий тебе бачити!

- Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах?

- Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово! Я навчився кататися на лижах!

- Молодець! Не страшно було?  

- Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру. Це були найкращі канікули в моєму житті!

- Радий за тебе! Канікули взагалі не бувають поганими – можна відпочити від навчання, виспатися, зайнятися улюбленими справами. Я нарешті дочитав книгу, яку давно мріяв прочитати.  

- Згоден, бо щоб вивчити уроки, треба й так багато читати, часу на читання «для себе» не вистачає. А ти провів канікули вдома?

- Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити.  

- Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях!  

- Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано, бо шкода часу на сон, коли можна робити те, що тобі подобається.

- Це правильний підхід! А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку.  

- Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре.  

- Точно! Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!

Привіт як пройшли твої канікули. Привіт мої пройшли чудово Літні канікули – це три чудових місяці, які можна провести, як заманеться. Можна щодня зустрічатися з друзями, читати будь-які книжки, слухати улюблену музику, подорожувати. Також можна поїхати до бабусі з дідусем і познайомитися з дітьми, які живуть в їхньому селі. Літні канікули дозволяють спати до обіду, а потім ганяти м’яч у дворі або шити лялькам одяг. А ще – можна кожен день їсти морозиво! Літні канікули – це купання у ставку та в річці, а якщо пощастить, то і в морі. Море влітку завжди такого казкового, фантастичного кольору, а пісок схожий на м’який безмежний килим. І накупатися вдосталь просто неможливо, постійно хочеться ще і ще. Коли починаються літні канікули, то відразу виникає безліч цікавих планів. А коли ця чудова пора закінчуються, то розумієш, що не виконано і половини. Доводиться чекати наступних… Ось так непомітно пролітає літечко, а школа знову чекає своїх школярів. Для мене літо стало хорошою можливістю відпочити перед нелегким навчальним роком і з новими силами розпочати навчання а  твої . А мої  Я з нетерпінням чекав літні канікули, та от нарешті вони настали. В середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті Одесі. На початку літа я гуляв у дворі. Ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол і футбол. Вечорами я із задоволенням дивився цікаві фільми та читав книги. У липні ми зібралися до моря. Коли приїхали до Одеси, оселилися в заброньованому готелі. Розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. Але нам завадив дощ. Раптово почалася сильна злива. Перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. На наш подив, пляж був майже безлюдним. Після дощу люди не стали повертатися. Вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. Так було приємно після довгої дороги зануритися в море! Цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. Потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. Ми довго плавали та засмагали на сонечку, після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти. Ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. Море завжди було різним: вранці найчастіше спокійним, ввечері — з невеликими хвилями. Але одного разу ми навіть не змогли купатися, бо хвилі піднімалися на висоту кількох метрів, висувалися до берега та з гуркотом вдарялися, злегка пінячись. Щоб урізноманітнити свій відпочинок, ми відвідали аквапарк «Одеса». Він розташований поза містом. Там було стільки різноманітних гірок та цікавих атракціонів! А ще мені сподобався дельфінаріум «Немо», в якому ми дивилися дивовижне шоу дельфінів, морських левів та морських котиків. Особливо цікаво було гати, як вони стрибають, грають з м’ячем та навіть танцюють. Цю чудову поїздку я запам’ятаю на все життя. Адже ми так добре відпочили, стільки цікавого побачили навколо! Тепер мені щороку захочеться їздити влітку на море. Воно притягує і зачаровує своєю красою та величчю.