7. Визначити складне речення, побудоване за схемою: [ ], й [ ], ( ) . а) Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали. б) Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи. в) Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника. г) Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед собою голубого списа. 8. Відокремлена прикладка є у реченні: а) І він мерщій згадав, ледащо, материну мову. б) У слово маминого серця вслухаюсь, тішуся, росту. в) Не занімайте вік, вуста, і вимовляйте слово-мрію. г) Слова, як люди, незвичайні в неодновимірності їх 9. Який розділовий знак необхідно поставити між частинами безсполучникових складних речень? а) тире; б) двокрапку; в) крапку з комою; г) кому 1. Розіб'єш дружбу пізніше не складеш. 2. Поспішайте творити добро на землі щиру шану знаходить людська доброта. 3.Людям давно відома одна чудова істина тільки велика мета породжує велику енергію 4. Щастя в повітрі не в'ється воно в боротьбі дістається. 5. Не вмієш керувати собою безглуздо керувати іншими.

ответ: дзвін - [дз в'ін] 5 б,4 зв

знання- [з н а н':а] 6 б,5 зв

яблуня-[ й а б л у н' а] 6 б ,7 зв

письменник -[п и с 'м е н: и к ] 10 б,8 зв

пасуться -[п а с у ц:а ] 8 б,6 зв

Объяснение:

Відповідь: Кожна людина,мабуть, точно замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Неважливо,коли.Для розумної людини природно задаватись таким питанням.Найбільше,для розумної природно прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства,краси або навіть безсмертя. Але,кожна людина,на жаль,знає,що вона не вічна,і її життя коротке,навіть якщо у Бога попросити безсмертя і щиро в це вірити,все одно нічого не зміниться,тільки даремно людина витратить цей час.Але,людина може залишити після себе щось корисне для людства,щось важливе або революціонне:вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки,або вакцину від якоїсь конкретної болячки,народити дітей та виховати нове покоління,надихнути іншу людину на хороші подвиги.Все це залишиться на нашій планеті–Землі,після того,як людина піде з життя. Багато людей,які вже давно померли,залишаються у людській пам'яті,тобто,вони ніколи не зникають.Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини.Тому що людина–це розумна істота,а не двонога тварина,що позбавлена пір'я як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.

Пояснення:

Пояснення:

Скро́мність — моральна риса характеру, яка проявляється в тому, що людина не визнає за собою жодних виняткових чеснот чи особливих прав, добровільно підпорядковує себе вимогам громадської дисципліни, ставиться до всіх людей з повагою.

Скромність є невід'ємною межею культури взаємостосунків. Ця межа виявляється в умінні людини бути самим собою, не виконувати будь-якої не властивої йому ролі.

Скромність означає природність поведінки, відсутність надуманості. Разом з тим вона не повинна бути джерелом скутості в поведінці.

Скромність тісно пов'язана з простотою, яка зовсім не пов'язана з відмовою від прийнятих в суспільстві норм етикету.