Твір роздум на тему річка мого дитинства​

Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.

Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.

Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.

Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.

Объяснение:

1) Н.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомий
    Р.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
    Д.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомому
    Зн.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомий(сьомого)
    Ор.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
    М.в.На дев'ятсот вісімдесят сьомому
2) Н.в. шістсот п'ятдесят чотири
    Р.в. шістсот п'ятдесяти чотири
    Д.в. шестистам п'ятдесяти чотири
    З.в. шістсот,шестисот п'ятдесятьох чотири
    О.в. шестмистами п'ятдесятьма чотири
    М.в. на шестистах п'ятдесяти чотири
3) Н.в. триста двадцять одна
    Р.в. трьохсот двадцяти одного
    Д.в. трьомстам двадцяти одному
    З.в. триста двадцять одна
    О.в. трьомастами двадцятьма одним
    М.в. про трьохстах двадцяти одному

  здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а];     2)  - [здайет'с'а]

звукова схема:

1)   - - • = • =: •         2)  - - • = • =  = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади -  [зда / йе / ц': а].

4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому  що буква є у позиції після голосного позначає два звуки —  [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається  як [ц': ].

6. голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;  

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].

9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.