за вiкном стояла гарна погода.та раптом нiбо потемнiло.сонечко сховалося за тяжкi чорнi хмари.через якусь мить побачилася блискавка.пiсля цього загрохотiв грiм .почали з являтися першi золоднi крапл дощу.всi поховалися по домiвках.це була перша весняна гроза!
н вісімсот сорок два сімсот три тисяча шістсот тридцять сім
р восьмисот сорока двох семисот трьох тисячі шестисот тридцяти семи
д восьмистам сорока двом семистам трьом тисячі шестистам тридцятьом семи
з вісімсот сорок два сімсот три тисячу шістсот тридцять сім
о вісьмастами сорока двома сімомастами трьома тисячею шістьмастами тридцятьма сьома
м на восьмистах сорока двох на семистах трьох на тисячі шестистах тридцяти семи, по-моєму так)
Історія пишеться людьми. Вона ж і відбувається в людях. Окрім центральних персонажів роману, у ньому згадуються і деякі відомі історичні постаті, другорядні з точки зору розвитку любовної колізії і зовсім не другорядні з погляду створення ще одного важливого образу — образу України. Він присутній вже і в першій частині роману. Маруся як символ народного поета і співця, полтавський козацький полк, сама Полтава — один із осередків вільнолюбного лицарського духу — все це також Україна. Але збагачується, стає масштабним її образ саме тоді, коли Чураївна виходить за межі "маленької батьківщини" — свого рідного міста. Мандрівка робить гострішим і проникливішим зір, а побачене дає простір почуттям і роздумам. Маруся зупиняється у подиві перед красою рідного краю:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати текст на тему перед грозою
на небо насунули темні грозові хмари . вони пливли швидко, набігаючи одна на одну . небо враз потемніло. здійнявся шалений вітер,заушуміло гіля дерев . у повітрі закружляло тистя. на землю впали перші краплі дощу. небом прокотися гучний грім , і
розпочалася гроза