Виписати з тексту речення з уточнювальними членами. Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари. Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий. Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах

над річкою Тясмином; Михайло; ближче до моря; у достатках; сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий; в колегію; окрім різних предметів.

Білки в лісі.

З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.

«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.

Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.

У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.

У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.

А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою