Пересказ текста Мама. Матінка. Ненька... Чи е на світі прекраенmi слова?Уявляю образ, знайомий до болю: добpі очі й лагідні руки, знія-ковіла посмішка й горда постава. А десь із глибини дитинствадолинає колискова: «Соньки-дрімки в колисоньки, добрий розумв головоньки». Що за отим тихим сnівом? Яка туга? Яка печаль?Образ матеріжди. Мати схиляеться над тобою, коли ти малий, Мати бере насебе твій біль, коли ти у скруті. Мати готова затулити тебе со-бою від нещасть. В українській літературі цей світлий образзавжди був не літературним переонажем. Мати-земля.Мати-Батьківщина. Мати-надія на відродження. Недаремномайже в уciх наших письменниківIвана Франка, Лесі Украйнки до сучаснихка, Ліни Костенко, Бориса Олійникачисленні твори. Материнські любов і відданість, материнськіпечаль і велич оспівано в тисячах віршів, сотнях поем і пісень.У них постае образ жінки, що не тільки дає нам життя, а йучить: «Як виростеш, моя мала дитино, то мудрим будь і муж-нім будь в житті». Це слова Андрія Малишка, чи не найлірич-нiшого з поетів. Саме він подарував нам «Пісню про рушник», де пронизливим щемом відгукується в серці «незрадлива мате-ринська ласкава усмішка і засмучені очі хороші, блакитні..»«Від матеріВеснянка в гаях», -так Микола Сингаївський освідчуеться влюбові до неньки.- символ добра і злагоди. Так було i буде зав-від Тараса Шевченка, Дмитра Павлич--цій темі присвячено- слово, і пісня, і хліб. Перша ластівка в небі.А чи зможемо ми з вами передати це розуміння всім прий-дешнім поколінням? Чи навчимо нес стини, шо, скільки б тобі не було років, для матері ти завжди залишаешсябезпорадним хлопчиськом чи дівчинкою, що потребує тепла, співчуття, довіри?Коли ми починаємо дорослішати, то часом забуваємо проде, відчуваючи себе всесильними. Але ця «всесильність»arато в чому залежить від того, що десь- може, далеко, може, близько, -є серце, яке за тебе болить, е людина, ладнабудь-що, аби побачити на твоєму обличчі не смуток іркоту, а впевненість у собі й лагідну посмішку.​