Чи можна на вашу думку приховувати чиїмсь злочин? Есе

Кожен з нас залишається відповідальним за свої вчинки. Хтось обирає злочинний шлях, а хтось впевнено прямує до успіху. На мою думку, саме тому ніколи не можна приховувати чиїсь злочини. Такий вчинок - вибір самої людини, яка повинна була подумати про наслідки, перш ніж робити щось погане.                                                                                                                          Ми - творці власних доль. І якщо ми починаємо приховувати злочин, то й самі стаємо злочинцями. Уявімо, що ми бачили, як людина вкрала планшет у дитини. Ми знаємо, хто злочинець, але мовчимо, покриваємо його. Це неправильно, адже чинити треба завжди чесно та справедливо, а злодюга має бути покараний.

Объяснение:

1) Вони обійнялися, мов брати, і стояли вражені: під ними Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола - Дніпро, задніпрянська далечінь, ліси, сонце і небо зовсім близько. 
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки. 
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість. 
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.

Я хочу сказати моїм найріднішим людям. Мої батьки дали мені життя, дали мені ціль, дали мені віру й надію. Вони вселили в мене впевненість у завтрашньому дні, до стати на правильний шлях. Підтримали мене у важкі моменти й дотепер ідуть поруч і оберігають від усіляких негод

Часом ми не цінуємо цього, але в кожного в душі зберігається подяка за все, що вони для нас зробили, за всі, чому навчили, за всі, від чого вберегли. І сьогодні я хочу сказати, що навіть не маю подання, який було б моє життя, якби не мої батьки, якби не їхня віра в мене й не їхній яскравий вогонь у серці й очах, що зігрівав і висвітлював шлях мого життя вам, мої батьки!