[ ] , ( що ), (як), а. [ ] .

Горіх і каштан
На краю лісу росли горіх і каштан. Одного ранку проснувся горіх, дивиться - каштан увесь білий. 
- Звідки в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх. 
- Це цвіт, - гордо відповів каштан. – В тебе такого не буде. 
Горіх зітхнув.
- О-о! Який чудовий в каштана цвіт! 
То діти завітали до лісу і милувались каштаном. На горіха ніхто й не глянув.
Як каштан відцвів, горіх зацвів. Його цвіт був дуже скромний. Каштан глянув і відвернувся: «Аж соромно рости поряд. Що подумають, коли дізнаються про те, що він мій друг?»
Пройшов час... На обох деревах з’явились зелені плоди. Згодом на горіх почали сідати птахи і клювати їх. Ті зривались з гілок, падали на землю. Каштан сміявся:
- Дивись! Моїх не чіпають. Бояться. 
Подивився горіх, а вони обсипані зеленими колючками. Дійсно страшно. Глянув на свої, а ті гладесенькі, беззахисні. Зітхнув бідолаха та мовчки порадів за друга.
Наступила осінь. Почали плоди обпадати. Зелена шкурка на них лопалась. Нападало їх так багато, що землю вкрили. Глянув каштан вниз, і каже з погордою:
- Ось ці гарні - мої, а ті всі решту - твої.
Горіх і собі глянув… А там серед гладеньких рудих каштанів валялись зморщені горіхи. 
Зітхнув горіх і промовчав.
- Ой! Які гарні каштанчики! – раптом почули.
Це знову були діти. Вони похапцем збирали каштани.
- Ох, ці діти! – промовив хтось поряд. - Збирайте горіхи, в них такі смачні зернятка.
Глянули друзі, а ж то дорослі надійшли.
- Ой! Правда! Я так люблю горішки! - вигукнув хтось з дітей. 
- І я! І я! – загукала малеча. 
Вони висипали каштани і почали набивати кишені горіхами. Через хвилю на землі валялись лиш нікому не потрібні каштани.
- Тату! А що ж буде з ними? - запитав хтось. 
- Та, напевне, дикі свині з’їдять. 
Жаль стало горіху каштана. Хотів підбадьорити його, та той знову відвернувся. Тепер від сорому… 

1Прежде чем выполнить фонетический разбор слова, необходимо вспомнить буквы русского алфавита. Какие признаки могут их объединять и противопоставлять. Буквы делятся на гласные и согласные. Гласных букв в алфавите -10: а, у, е, ы, о, э, я, и, ю, ё; остальные 23 - согласные. Гласные буквы могут быть ударными и безударными: ударные - когда находятся под ударением. Согласные буквы, как звуки, могут быть глухие и звонкие. Глухие - с, т, ф, п, х, ц; звонкие - й, к, н, г, ш, щ, з, в, р, л, д, ж, ч, м, б. Также согласные звуки могут быть твердыми и мягкими. Мягкие они, когда стоят в слове после звуков: е, я, и, ю, ё; в остальных случаях - твердые.2Пример:
Магия – ма-гия – 2 слога
М – {м}- согласный, звонкий, твердый;

А - {а}- гласный, ударный;

Г - {г}- согласный, звонкий, мягкий;

И - {и}- гласный, безударный;

Я - {й}- согласный, звонкий, мягкий;

-{а} – гласный, безударный.



5 букв, 6 звуков
В данном примере рассматривается случай, когда гласная буква состоит из двух звуков, поэтому букв меньше, чем звуков. Все гласные звуки имеют по одной характеристике, а согласные - по две.3Пример:
Дробь - 1 слог
д -|д|-согласный, звонкий, твердый;

р -|р|-согласный, звонкий, твердый;

о -|о|- гласный, ударный;

б -|п|- согласный, глухой, мягкий;

ь - нет звука



5 букв, 4 звука.
Этот пример, показывает, что букв может быть больше, чем звуков, так как буква "мягкий знак" не имеет звука и в фонетике служит для смягчения предыдущего согласного звука.