5. Виділіть речення з поширеним звертанням: а) Кохається, чорнобриві, та не з москалями... б) Візьміть мене братом, дерева, візьміть мене в прийми, ліси. в) Прийми мене, весно рожева, слугою своєї краси. г мені, Бетховене, за це... 6. Виділіть речення, у якому вставне слово вказує на джерело думки: а) На мою думку, цей розділ можна розширити. б) Бачте, ті, що вчаться, хліб повинні їсти. в) Головою тут в умовах, сказати, скрутнуватих. г) На щастя, дійність розвіяла вітромусі ці хлопячы дурниці... 7. Укажіть речення з відокремленою обставиною: а) Румун, худющий, смаглий, з горбатим полупленим носом, дивився на Маковейчика, а той - на нього. б) Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо. в) Старий, люблячи Варинова, хотів пригасити суперечку. г) Арики, тобто зрошувані канали, густою сіткою вкрили степ.

Відповідь:

5.В

6.А

7.В

Пояснення:

Великдень - одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.

Мені подобається вставати рано-вранці, бігти в сад і чекати перших променів сонця, яке в цей день «грає» і приносить людям щастя і здоров’я. Бабуся навчила мене і молитви, з якою звертаюся до сонечка з проханням освітити мене добротою, красотою і любощами. Я впевнена, народні свята і обряди слід відновити, бо це не тільки форма дозвілля. Вони до очиститися від бездуховності, оживлять наші душі.

 

1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту