івтвір на тему моє ставлення до дистанційного навчання7-8 речень​

Я вважаю, що дистанційне навчання не можна однозначно назвати хорошим чи поганим, адже є багато як переваг, так і недоліків. Ось, наприклад, до переваг можна віднести те, що кожен самостійно намагається опрацювати матеріал, більш прикладає зусиль, а крім цього — ніхто не заважає, як це буває на справжніх уроках. Тим не менше, кількість недоліків теж вражаюча. Час навчання не нормований і ми витрачаємо його понаднормово, чого не було б, якби ми ходили на заняття. Як би це сумно не було, але монітори, за якими ми раніше залюбки проводили б час, і справді негативно впливають на зір, нашу поставу і загальне самопочуття. Підсумовуючи, можу сказати, що це непоганий варіант навчання, якщо не враховувати деякі незначні проблем.

Осінь. Чудова пора, яку так люблять описувати поети. Пофарбовані у яскраві кольори дерева,  легкий вітерець, що гойдає гіллям, наче заколисуючи його. Але інколи вітер, ніби пустуючи, налітає на дерева, і зриває з них  листя, щедро встеляючи ним землю під ногами.  Жоден  художник у світі не може передати всю палітру кольорів, що є у цього килима. Жоден композитор не може передати неповторний шепіт листя під нашими ногами. Небо стало похмуре. Сиві хмари інколи починають плакати дощем на холодну землю. Пташки готуються до польоту у вирій. Сонечко все рідше й рідше виходить з-за хмар. 

Одного разу вирішив Павлик змайструвати буду для сірка. Взяв він кілька дошок, взяв пилку, молоток і цвяхи, та й почав майструвати. Спершу ніяк не виходило порівняти дошки за довжиною. То одна була коротша, то інша задовга. Та коли, нарешті, дошки були більш-менш вирівняні, почав Павло їх докупи цвяхами збивати. Та як не збивав, на буду воно було схоже все менше та менше. І раптом Павло як гримне собі молотком по пальцях, як скрикне, жбурне спересердя молоток у кущі. "Це, - каже, - інструменти погані, - браковані якісь" . Правду кажуть - у поганого майстра і пилка крива.