У ролі підсилювальної частки, що стоїть при звертанні, вигук виступає в такому реченні: а) О боже мій милий! Така твоя воля, таке її щастя, така її доля! (Т.Шевченко.); б) О, хто ж, о, що ж мені промовить слово? (В.Самійленко.); в) Коли я став при мікрофоні, о, чом не мав орлиних крил! (М.Рильський.)

а) О боже мій милий! Така твоя воля, таке її щастя, така її доля! (Т.Шевченко.)

Объяснение:

Отметь как Лучший ответ.

Бессоюзные предложения - 
1) По лощинам, звезды отражая, ямы светят тихою водой; журавли, друг друга окликая, осторожной тянутся гурьбой
2)  Поезд ушел быстро, его огни скоро исчезли, через минуту уже не было слышно шума 
3) Изумрудные лягушата прыгают под ногами; между корней, подняв золотую головку, лежит уж и стережет их
4) Весь город там такой: мошенник на мошеннике сидит и мошенником погоняет
5) Помню также: она любила хорошо одеваться и прыскаться духами
6) Он подумал, понюхал: пахнет медом
7) Он выглянул из комнаты - ни одного огонька в окнах
8) Упадет луч солнца на траву - вспыхнет трава изумрудом и жемчугом
9) Он мучительно провел глазами по потолку, хотел сойти с места, бежать - ноги не повиновались
10) Не было никакой возможности уйти незаметно - он вышел открыто, будто идет на двор, и шмыгнул в огород
11) Я говорил правду - мне не верили; я начал обманывать.
12) Обветренное лицо горит, а закроешь глаза - вся земля так и поплывёт под ногами
13) Пропади ты совсем - плакать о тебе не будем
14) Если вам писать противно, скучно, не пишите, - это все равно получится скверно, фальшиво
15) Я подошел к окну: ночью снег запорошил весь сад.

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение: