Які види зв’язку наявні даному у реченні? Аж ось труснуло холодним сніжком, і земля нагадала аркуш паперу, на якім дитина випробувала різні фарби: зелені, руді й сірі. А Сурядний і безсполучниковий Б Сурядний і підрядний В Безсполучниковий і підрядний Г Сурядний , підрядний і безсполучниковий

А Сурядний і безсполучниковий

 

Є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

Називний питає: хто ти? що ти?

Хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

І про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

Все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

А орудний хоче знать: ким? Чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий - де? В якому місці?

Хоче знати - у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

Рідна мова! В ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.НАДЕЮСЬ МОЖЕТ ТЕБЕ ЕТО

 

«Жаргон- речь, какой- нибудь социальной или иной объединенной общими интересами группы, содержащая много отличительных от общего языка, в том числе искусственных, иногда условных слов или выражений» [Ожегов С. И. 1984:163]

«Жаргон (франц. jargon) – социальная разновидность речи, характеризующаяся профессиональной (нередко экспрессивно переосмысленной) лексикой и фразеологией общенародного языка.

Жаргон является принадлежностью относительно открытых социальных и профессиональных групп людей, объединенных общностью интересов, привычек, занятий, социального положения и т. п. В нестрого терминологическом смысле слово «жаргон» употребляется для обозначения искаженной, вульгарной, неправильной речи. В отличие от арго, жаргон в своем оформлении в целом отталкивается от общелитературного языка, являясь как бы социальным диалектом определенной возрастной общности людей или «профессиональной» корпорации. В отличие от территориальных диалектов, жаргон не обладает собственной фонетической и грамматической системой. Примерами могут быть студенческий и школьный жаргон.

Лексика жаргона строится на базе литературного языка путем переосмысления, метафоризации, звукового искажения.

Жаргон включает «арготическую» часть (т.е. профессиональную лексику, связанную с общим занятием, деятельностью) и «общебытовой словарь» (экспрессивная лексика обиходно- бытового общения). Слова и выражения жаргонной речи, используемые за пределами жаргона, называются жаргонизмами. Жаргонизмы как элементы социально- стилевых разновидностей речи используются в языке художественной литературы для реалистического изображения различных социальных групп и категорий людей, а также в характерологических и стилистических целях при художественных переводах иноязычных авторов.