14. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом(розділові знаки пропущено) 1 обставина 2 додаток 3 прикладка 4 означення А Схилився день на золоті жита упало сонце в дніпрові пороги. Б Заслужений митець він з радістю передає багатий досвід молоді. В Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле. Г Заглиблена в спогади вона не почула як розчинились двері і мати переступила через хатній поріг. Д Сонце сходило до спокою червоним світлом обдаючи землю.

14. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом.

1 - обставина ⇒ Д - Сонце сходило до спокою, червоним світлом обдаючи землю.

2 - додаток ⇒ В - Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.

3 - прикладка ⇒ Б - Заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід  молоді.

4 - означення ⇒ Г - Заглиблена в спогади, вона не почула, як розчинились двері і мати переступила через хатній поріг.

 Цьогоріч я вперше побувала у Карпатах. Була зачарована карпатським краєвидом і його неповторними пейзажами.   Гори Карпати - велика гірська система. Розташована на території восьми держав. Переважаючі висоти в Карпатах 800-1200 метрів. Говерла є найвищою вершиною Українських Карпат. Гори мають стрімкі і скелясті вершини. У Карпатах багато бурхливих річок. Вони неглибокі, нерідко з порогами. Надзвичайно багатим є рослинний і тваринний світ Карпат. Тут можна побачити славнозвісний едельвейс чи зустріти косуль, оленів, зайців та лисиць. Гордістю гір є гуцульські полонини, оспівані в піснях і легендах. Пастухи-чабани випасають тут отари овець. Карпатська місцевість багата на корисні копалини і джерела мінеральних вод. Є навіть соляні озера над родовищами кам'яної солі, які мають лікувальні властивості. У санаторіях і на відпочинкових базах Карпат завжди людно. Є багато бажаючих пройтися туристичними стежками до озера Синєвир. Серцем Карпат є місто Яремче.     Ось якими є ці чудові гори! Помилуватися Карпатами їдуть люди звідусіль. 

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий