1. Належність дієслів до І чи ІІ дієвідміни най ше визначити за закінченням: А) 1-ї особи множини теперішнього часу. Б) 3-ї особи однини теперішнього часу. В) 3-ї особи множини теперішнього часу. 2. Обери рядок, у якому записані закінчення дієслів теперішнього часу 3-ї особи множини: А) - ете, - єте, - ите, - їте. Б) - уть, - ють, - ать, - ять. В) - емо, - ємо, - имо, - їмо. Г) - еш, - єш, - иш, - їш. 3. Укажіть рядок, у якому всі дієслова належать до І дієвідміни: А) визирнути, глянути, залишити. Б) зорати, мити, переглянути. В) приколоти, клеїти, змокнути. Г) колихати, розв'язати, доїти. 4.Виділіть речення, у якому вжито дієслово І дієвідміни: А) Я бачив дивний сон. Б) Асфальт блищить чистою річкою. В) Іван Сірко належав до видатних політичних діячів і козацьких полководців. Г) По той бік яру пшениця жовтіє аж до лісосмуги. 5. Усі дієслова ІІ дієвідміни є в рядку: А) солю, стоїмо, посушимо, кричать. Б) принесу, косять, вити, лазиш. В) білимо, варю, ходиш, співаєш. Г) веземо, ходимо, шиє, печеш.

Думаю, що так:

1В

2Б

3Б

4Г

5А

Для мами: до й прибрати у хаті, приготувати обід, вимити посуд.

Для тата: до йому прибирати в гаражі, помити автівку, полагодити шафу.

Для брата: до йому зробити уроки, попрасувати його шкільну форму, зібрати його іграшки.

Для сестрички: спекти для неї смачний пиріг, намалювати для неї гарний малюнок, заплести їй косу.

Для берізки: побілити стовбур, пообрізати сухе гілля, полити.

Для кринички: очистити її від гілок та сміття, не забрудняти і берегти її.

Для квітів у полі:  не зривати їх, полити.

СТЕП    Степе мій, урожайнику! Лежиш ти, повитий красою, шепочеш стиглим колосом! Скільки раз на рік ти міняєш свою оздобу? Навесні ти лежав чорнотілий, клубочився сизим маревом випарів... Напоєний вологою, наснажений сонцем, прийняв ти в лоно своє золотий засів. Потім зарум'янився, зазеленів першими сходами, а згодом обіслав­ся ніжними килимами — ярицвітами. Аж згодом гойдав ти на собі хвилясту, зелену піну злаків, красувався срібним колосом, цвів сереж­ками, клубочився золотим пилом квітування, половів хмарками і за­кипів золотим литвом повнозерного колосу. І ось ми прийшли на твій поклик. Твої недавні весняні сівачі стали женцями.     Яким же ти розкішним і багатим став, степе наш! Весело і любо засівати тебе хлібом, зодягати, прикрашати тебе зелом молодих лісів, напувати твої яри і вибалки срібноводцям ставків і озер. Любо тебе заквітувати голубим льоном, червоними квітами еспарцету, рожеви­ми китичками конюшини... Весело обробляти тебе, бо горнешся ти, красеню, до сівачів, господарів своїх. Для них ти розквітаєш своєю красою, для них плодоносиш