Контрольний переказ бібліотека ярослава мудрого

Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві.

Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».

Це єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Мало відомостей і про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також про кількісний і якісний склад її фонду.

Щодо книжок бібліотеки, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Очевидно, більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Одначе поряд з церковними перекладалися, очевидно, й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворювання Софії Київської на центр літописання і передової думки.

У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-39 років, написано і проголошено знамените «Слово про Закон і Благодать» київського митрополита Іларіона, створено «Ізборник Святослава», написано «Послання до Смоленського пресвітера Фоми» київського митрополита Климента Смолятича. Знайомство з творами Іларіона і Климента Смолятича переконує в тому, що їм були відомі основні положення філософських вчень Платона, Арістотеля та інших філософів давніх часів.

Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.

З приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 року при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях. На думку відомого російського дослідника-книгознавця М. Розова, сліди бібліотеки Ярослава треба шукати в «Ізборнику Святослава», а також у 20 інших давньоруських рукописах, які зберігаються в Санкт-Петербурзі в Російській національній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Можливо, якісь книжки із Софії були переміщені в Києво-Печерський монастир. Павло Алеппський 1653 року писав, що в Києво-Печерському монастирі є прекрасне книгосховище з безліччю дорогих книг, у тому числі й пергаментних, яким не менше 500 років.

Проте бібліотека згоріла 1718 року, і визначити, які книжки із Софійського собору були в ній, вже неможливо.

З давніх-давен українці є християнами. ще у 988 році Володимир Великий охрестив Київська Русь . з того часу наш народ проповідує християнство. минали роки, століття, та українці не зраджували своєї віри. Прикладом цього слугує Запорізька Січ. за волю, за мир, за країну, за віру козаки боролися до останньої краплі крові. у польових умовах, як відомо, важко збудувати церкву та проводити служби. Та це не зупиняло козаків. на підконтрольних територіях бійці будували маленькі каплички,церкви, в яких вони могли молитися та побути наодинці з собою. Іноді головними наставниками народу і воїнів були священики, що попри тяжкий час підтримували людей, вселяли надію в їхні серця. Віра- це те, що об*єднує людей з різними поглядами на життя, думками, характерами. Саме єдність в ці складні для україни часи до здобути перемогу.

Вважається що звички – це якась форма поведінки людини. Є як позитивні звички, так і негативні Корисні звички призводять до розвитку особистості, а шкідливі, навпаки, до її знищення. Важливо знати, що звички це річ стійка.Студентам особливо потрібно стежити за тим, щоб були присутні поруч тільки позитивні звички. Корисними звичками можуть бути завзято, прагнути пізнати все нове і якомога більше дізнатися, прагнення до фізичних вправ, прагнення до культурного проведення вільного часу, наприклад відвідування театру, читання книг.Всі ці заняття потроху збагачують людину знаннями він стає цікавим і починає самовдосконалюватися. Але, незважаючи на всю цю чистоту у студентів з’являються і шкідливі звички. Це збитий раціон харчування, нерегулярний сон, а також пропуски на заняттях або не виконання домашньої роботи. Найбільш шкідливі звички це, звичайно ж, куріння і розпивання алкогольних напоїв. Звички можуть запросто перерости в порок і надалі зіпсувати все життя людині.Лікарі нагадують, що ризик розвитку серцево судинних захворювань з’являється саме від куріння. Дуже шкідлива дія надає сигарета з нікотином. Коли припустимо, юний студент курить сигарету його судини розширюються і тим самим він може відчути що поліпшується його працездатність, але зовсім не на довго.Але після, якого, то періоду знову розумова працездатність знижується і з’являється знову потреба в сигареті. Також для чоловіків куріння не дуже позитивно, адже якщо курити тривалий час це призводить до поганої роботи секреції. Все частіше виділяється в кров адреналін, підвищується артеріальний тиск, що призводить до порушення биття .Тому краще відповідати за свою кожну сигарету.Ви просто маєте зрозуміти все шкідливе,яке вживаєте під час наприклад куріння лише одної сигарети.Остерігайтесь шкідливих звичок.