Тире на місті пропусків треба поставити в реченніА) Адже сказано [ ... ] на початку було Слово, яке, як відомо, формує свідомістьБ) Світали ночі, вечоріли дні [ ... ] не раз хитнула доза терезами В) Козаки знали [ ... ] Сірко обманути себе ворогові не дасть Г) Прийде грудень з похмурним небом [ ... ] чекай гарного врожаюД) Любов породжує любов [ ... ] а жорстокість викликає зневагу.​

Г

Объяснение:

Замість тире можна підставити слово отже

ні в тин ні в ворота - не спроможний, не здатний виконувати свої прямі обов'язки,який нічого не вміє робити, ні на що не здатний (ні швець ні жнець, ні до ладу ні до прикладу)

ні пари з уст-подовгу не розмовляти, не розголошувати чогось, дотримуватися таємниці (тримати язика за зубами (на прив’язі, на защіпці, на зашморзі)

як кіт наплакав-мало (із заячий хвіст, на макове зерно)

наговорити сім кіп гречаної вовни- наговорити багато зайвого, дурниць , нісенітниць (меле як з гарячки)

з-під дощу під ринву потрапити – із одної неприємності потрапити в іншу (потрапити як муха в окріп; влипнути як муха в мед; попасти з огню  з жару в полум’я.)

Ми завжди маємо в кишені жменьку різних

монеток. Кишеньковий метал – так

називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з

них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота,  були виготовлені у

стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих

предметів.

Монети стали платіжним засобом близько

700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети

виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)

та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення

монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього

круглі диски, а потім на них наносили карбування.

Слово «монета» - це одно з імен

давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові

знаки.  

Одночасно з появою монет з*явилися й ті,

хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.

Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна

кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали

правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко.  Тоді й

виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок

диска, і тоді можна було виявити підробку.

Карбування монет було державною справою.

Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.

У 1792 році при розкопках у Києві була

знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава

Мудрого, яка так і називалася – «срібник».

Тепер монети виробляють із різних

сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,

хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.

Монети часто слугують амулетами, є

звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще

колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише

найсміливішим!