Визначте речення у якому є вставне слово (Розділові знаки не розставлені) А)Журавлі ключем витягнулись в небі прощально закурликали. Б)Хвилі накочувались одна на одну і розбивались об каміння. В)Кажуть ластівки на зиму відлітають у вирій Г)Видно село з цьго пагорба Я думаю що це або а) або б До ть будь ласка

Відповідь:

   Незалежність-це можливість приймати самостійні рішення,які контролюються нашими власними бажаннями та інтересам і не вимагають вказівок чи наказів інших. Незалежність для держави — це  політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.Будучи незалежним набагато легше самореалізуватися.Так само і для України у якої є дуже великий потенціал і не тільки у якійсь одній галузі:в унікальному поєднанні промислового потенціалу Сходу та Півдня, сільскогосподарського – у Центрі, потенціно сприятливих умов для розвитку туризму і тд..

   Незалежність України- заслуга не лише певних політичних рухів,а й усього народу,багатьох його поколінь.За нею — Київська Русь, козацька держава, три роки національної революції та драматичної самооборони Української Народної Республіки, десять років національно-культурного будівництва часів «українізації», і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, тяжка праця народу в післявоєнній відбудові та у створенні індустріальної потуги сучасної України і, нарешті, прийняття 24 серпня 1991 р. Верховною Радою УРСР історичного документу виняткового значення для долі українського народу – Акту проголошення незалежності України, за яким проголосила Україну незалежною, демократичною державою на підтвердження всеукраїнському референдуму 1 грудня 1991р.

    Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Проте, боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за державу – ще попереду.

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.