Поясніть розділові знаки: Грамотне, багате - мовлення не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це виявлення поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

ответ:

є на світі великі кораблі і маленькі кораблики. великі кораблі добре знайомі з морем і розуміють його закони. а маленькі кораблики знають далеко не все, що пов'язано з морем. і іноді допускають помилки. казка про кораблик-це казка, яка навчить головному: треба завжди думати про свою безпеку. потрібно вміти міркувати про те, що є зараз і що може бути потім

жив-був маленький кораблик. він був красивим і сміливим. не було дня, щоб кораблик не плавав. за ним часто спостерігала бірюзова хвиля. а він спостерігав за нею.

хвиля приходила щоранку. іноді вона була спокійна, а іноді бешкетувала: піднімалася високо-високо, а потім з шумом кидалася на розпечений піщаний берег. незабаром хвиля йшла і поверталася знову.

коли дивацтва бірюзової хвилі закінчувалися, кораблик спокійно плавав.

одного разу з маленьким корабликом вирішив пограти безтурботний вітер. у той день вітру було нудно, він ніяк не міг знайти того, хто потішить його. вітер весело підганяв кораблик, і той все далі і далі відпливав від берега. кораблик весело сміявся.

але незабаром вітрі набридло грати з маленьким корабликом, і він вирішив розбудити сіру хмаринку. хмаринка не була готова до гри. вона виглядала злою і насупленою. і все навколо раптом стало темним і похмурим.

маленькому кораблику стало страшно. навіщо він так далеко відплив від берега? і в якій стороні його будинок?

затужив маленький кораблик. хто йому у відкритому морі? кругом вода і нічого більше. навіть чайки кудись зникли.

але або йому це здалося? його підхопила якась потужна хвиля і направила в бік берега. і тут кораблик впізнав її. це була та сама бірюзова хвиля, яку він знав з самого дитинства. вона направляла його до дому.

— ура! – закричав маленький кораблик.

він відразу відчув себе впевненіше.

— повний вперед! – командував кораблик сам собі.

коли він прибув до рідного берега, хвиля сказала йому:

— з чужими і незнайомими ходити у відкрите море небезпечно!

добре, що все закінчилося добре!

у житті будь обережний, дружок!

добраніч!

Как то раз я пошел гулять в парк. Это было осенью. Я взял с собой мою собаку. В парке было мало людей.В тот момент я думал что из-за погоды. Ведь было пасмурно и вот-вот пойдет дождь.
Я отпустил собаку бегать по парку.Как вдруг услышал лай. это был мой Малыш. он лаял на грача. я быстро прибежал и увидел интересную картину. грач сидел в метре от Малыша и вдумчиво смотрел на него. возможно он думал что это такое перед ним. а может грач думал как бы с ним поиграть. но через минуту Малыш оскалился и хотел его съесть. зато грач был не глуп и догадался улететь на дерево.