Написати твір роздум як мені навчаюсь на карантині

Хреновое у тебя задание, но что имеем, то имеем.

P.s  Отметь как лучший ответ

Объяснение:

Навчання на карантині

Я полюбляю пізнавати щось нове, особливо, спілкуючись з людьми.

Та, проте. наразі діє карантин, й всі школи позакривались. На карантині діє дистанційне навчання, та я б назвала його самостійним. Навчатись дистанційно дуже важко, особливо коли не можна виходити на вулицю. Так мабуть, є більше часу на виконання домашнього завдання та й на поміч батькам, але на вулиці зараз добра погода, й іноді хочеться закинути все й піти на вулицю.

Людина й природа – дві складові, які не можуть існувати одна без одної. Сонце, земля, дерева, вода, кисень, безумовно, потрібні людині. Але сьогодні її діяльність, на жаль, має згубний вплив. Кожен із нас любить насолоджуватися життям. Нам подобається дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, ходити на пікніки, ніжитись на пляжах. Тому головний обов’язок – зберегти це життя, підтримуючи гармонію в природі. То що треба робити, щоб зберегти природу рідного краю? Про це нам розповідають ще на шкільних уроках із природознавства. Тому, я вважаю, що такі речі розуміє навіть школяр-початківець. І починати потрібно із самого себе. Не нищити дерев, викидати сміття в спеціальні контейнери, обережно поводити себе на лісових галявинах – все це елементарні правила, які впливають на стан навколишнього середовища. До довкіллю – обов’язок кожного. Не варто думати, що одна людина нічого не змінить. Змінить! Достатньо лише почати. І результат не змусить себе чекати. Спробуйте вимикати побутові прибори на ніч, замініть всі звичайні лампочки в будинку на енергозберігаючі, не використовуйте пластик і поліетиленові пакети, економте воду, не полюйте на рідкісних тварин. Здається, складно себе переналаштувати, особливо, коли ці речі стали буденними. Та переборювати старі звички рано чи пізно доведеться. Тому, задумайтесь про своє майбутнє. Воно в небезпеці, воно просить про до Любіть свій край, своє місто, свою землю! Збережіть життя собі й нащадкам!

Джерело: https://dovidka.biz.ua/yak-zberegti-prirodu-ridnogo-krayu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение:

Милосердя… Ми часто чуємо це слово, та не завжди усвідомлюємо його значення. Що ж означає «бути милосердним»? На мою думку, людина обов’язково повинна мати таку якість, як милосердя, адже саме вміння співчувати, допомагати тому, хто потрапив у складну ситуацію і робить людину людиною.

Сьогодні світ змінився. Кожен намагається досягти своєї мети, часто просто йдучи по головам інших. Чи потрібне зараз милосердя, адже його прояв дехто вважає проявом слабкості? На мою думку, кожен з нас замислювався над цим питанням.

Для того, щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати, бути щирим та справедливим. Чи є у нас ці якості? Як на мене, милосердя – це прояв великодушності навіть до того, до кого не завжди хочеться його проявляти. Виявляти милосердя нелегко. Сьогодні багато різноманітних благодійних фондів, багато заможних людей жертвують до них чималі суми грошей. Так, це милосердя. Таким чином вони допомагають хворим дітям, тим, хто постраждав від стихійних лих та іншим. Але часто це робиться для того, щоб підвищити свої рейтинги або зменшити податки. Звичайно, тим, кому вони допомагають, це неважливо, для них це інколи останній шанс. Але чи проявляють ці добродії милосердя у своїй душі? Як на мене, навряд чи.

Мало таких людей, яких дійсно можна назвати милосердними. Адже всі ми співчуваємо дітям, хворим на невиліковні хвороби, але коли показують по телебаченню ролики, у яких вони та їхні батьки просять про до , найчастіше ми перемикаємо телеканал «щоб не засмучуватись». Чи часто ми намагаємось до , хай навіть зовсім незначною сумою грошей?.. Кожен сам знає відповідь на це питання. Ми всі милосердні на словах.

Та є у світі і приклади справжнього милосердя, самовідданості іншим. Усі знають про Матір Терезу, яка усе своє життя присвятила до і бідним та знедоленим. Її ім’я сьогодні є тотожним слову «милосердя». Ця жінка дійсно робила дива: вона збирала гроші та гуманітарну до постраждалим від усіляких стихійних лих, піклувалася про хворих… А найголовніше – вона робила це від душі. Кажуть, вона зцілювала словом. І це дійсно так, адже слово, яке сповнене співчуття та доброти справді лікує будь-які душевні рани і допомагає вилікувати фізичні.

Тож чи потрібно сьогодні бути милосердним? Як на мене, кожен сам має вирішити для себе це питання. Але не слід забувати про те, що саме вирізняє людину, робить її людиною. Зараз мало хто до бабусі перейти через дорогу, підійде до незнайомої людини, якій раптом стало зле. Люди стали злими, їм немає діла до чужих проблем чи турбот. Кожен думає лише про себе, про власне благополуччя, прагне покращити своє життя. А мені здається, що саме милосердя в наш час нам найбільше не вистачає.

Объяснение: