1. Поставити, де потрібно, розділові знаки. 2. Підкреслити присудки. 3. Виділити відокремлення іншим кольором. Вказати, який член речення відокремлюється (додаток, означення і т.д.Вказати, якщо уточнювальне. 4. Визначити правило, за яким треба або не треба ставити розділові знаки. ЗАВДАННЯ 11. Їдете ви компанією невеликою наприклад чоловік з п’ять. 12. На світі все знайдеш крім рідної матері. 13. Читали всі за винятком Семена.

Объответ:

1. Доброта (підмет) - це найбільше (означення) досягнення (присудок) людини (означення).

2.Жити (підмет) - це не значить тільки брати (присудок), а й давати (присудок).

3.Вік (підмет) прожити (підмет) - не поле (присудок) перейти (присудок). Це речення можна розглядати як фразеологічний вислів, і тому визначати в ньому лише головні члени речення. А можна і як безсполучникове складне речення (два односкладних безособових інфінітивних речення, поєднані відношенням наслідку без сполучників), і тоді визначити члени речення так: Вік (додаток) прожити (присудок) - не поле (додаток) перейти (присудок).

*Усі слова, які членами речення не визначено, ними не є, бо службові.

        Зачин – це початок твору в українські народній творчості. Пропоную навести приклади зачинів із таких казок:
        «Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати».
       «Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками».
       Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними.
       Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».