Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертанням, Перебудовані речення запишimь, niдкресліть у них усі члени речення. 1. Зацвіла калина біля круч Дніпра. 2. Хмарка грайлива пливе щаслива. 3. Обізвалась приспана струна. 4 Прибув із мандрів чорногуз до нашого барвінкового двору.

Зацвiти калина біля круч Дніпра.

Хмарка грайлива приплеви щаслива.

Обізвися приспана струна.

Прибуть із мандрів чорногуз до нашого двору.

Объяснение:

Я надеюсь что правильно❤

Многие века русские дети слушали народные сказки. Их рассказывали бабушки, мамы, а в дворянских семьях - няни. А для чего нужны сказки? Сказки расширяют познания и кругозор, показывают, что помимо реального существует волшебный мир приключений и побед. Через сказки, обращенные к сердцу, люди получают глубокие знания о человеке, его проблемах и их решения

Сказка воспитывает, дает представление о том, что такое добро и зло, что такое хоршо и что такое плохо, учит думать, сопереживать. Психологи говорят, что сказка очень существенный механизм развития в ребенке тонкого понимания внутреннего мира людей снятия тревоги и воспитания уверенности в своем будущем. 

С сказок можно метафорично воспитывать ребенка преодолеть негативные стороны его формирующейся личности. Например, жадному, эгоистичному ребенку полезно послушать сказку «О рыбаке и рыбке» , «О трех жадных медвежатах» ; пугливому и робкому - «О трусливом зайце» ; шаловливому и доверчивому Приключения Буратино» , капризуле - «Принцесса на горошине» , активному и подвижному непоседе - «Кот в сапогах» , сказки о храбрых богатырях и рыцарях, посвятивших жизнь подвигам во имя людей и т. д.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.