Яку людину можна вважати ввічливою?
Дуже приємно спілкуватися з ввічливими людьми. А кого ж можна назвати ввічливим? У першу чергу того, хто опанував основні правила культури поведінки. Усім відомо, що вітатися, показуючи свою неприязнь, дуже нечемно, а ще гірше не відповідати на вітання. Вихована людина не повинна передавати свій поганий настрій іншим. А відчуття тактовності, передбачення негативної ситуації й запобігання її виникненню — домінуючі риси порядної людини. Недарма в народі кажуть, що культурна людина, мов весняне сонце, не тільки приносить тепло, а й веселить душу. Вихована людина з повагою ставиться до своєї родини, до свого роду.
Неможливо бути люб'язним та ввічливим на побаченні й брутально поводити себе вдома чи в школі. А освіченість — провідна риса сучасної людини.
Сподіваюся, що у найближчому майбутньому невихованих людей буде все менше.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте текст. Випишіть речення з відокремленими членами, відділяючи їх комами. Підкресліть та схарактеризуйте їх Приручаючи час найважливіше внутрішньо розслабитись зосередившись водночас на тому, що зараз робимо. «Їж швидше, бо не встигнеш», — покрикуємо на дитину, і її рухи стають хаотичними. Намагаючись поспішити малюк усе розливає і забруднює. Ні! Не думаймо про те, що мусимо зробити через декілька хвилин. Тепер їж. Як це приємно — їсти! Смачна їжа у товаристві батьків. Які зграбні маленькі рученята, що вправно орудують виделкою! Часу справді не можна наздогнати. Як полохливе дике звірятко він тікає, заледве почнемо доганяти, і завжди виявляється прудкішим. А якщо все одно програємо, то чи варто доганяти? Ліпше спробуймо його приручити — навчімось жити з ним. Біжучи за дикою твариною приручити її не вдасться. Якщо хочемо з нею подружитись, мусимо уникати різких рухів та крику, а передусім — внутрішньо заспокоїтись. Для спокійної людини час затримується і, замість того щоб утікати, вірно її супроводжує.
Ще тільки зійшов сніг. Ледь пригріває сонце. А високі та кучеряві верби уже спішать привітати світ з весною.
Немов полаковані, виблискують на сонці довгі і гнучкі гілочки. На них з’явилися жовто-сріблясті котики. Вони такі ніжні і м’якенькі. Пухнасті грудочки, як молоді курчата, випромінюють не тільки тепло і ласку, але й запах весни. Або золоті сережки звисають з кожної гілки.
^ Незабаром верба вкриється зеленим серпанком. Це з'являться молоді продовгуваті листочки.
Верба — одне з найулюбленіших дерев українців. Вона чарує своєю красою навесні, дарує прохолоду в літню спеку.