ПИТАННЯ: 1024Вкажіть речення зі складенимдієслівним присудкомВиплива на сині ріки ясенмісяць iздаля.Еней був парубок моторний.І сколихнулося у ньому глибокебажання рушити кудись засином, наздоганяти долю.Дівчинка маленькіруки до квітки і починаєструшувати з неї росу.ЗБЕРЕГТИ​

1)Біля лісу стояла побілена хата.                                                                    2)У мене найкраща в світі країна.                                                                      3)Тетянка мені дала списати зроблену математичну задачу.                            4)За прикметою не можна склеювати розбиту вазу.                                                                                                                                                                  1)Дівчата йшли співаючи пісні.                                                                        2)Я поспішаючи збиралася до школи.                                                                3)Спитавши у мами,я зрозуміла, що не можна їсти з брудними руками.            4)Соромлячись,я брехала.

Протягом свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися. Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»