Запишіть речення. Над дієсловами вкажіть, до якого дійсного, умовного чи наказового – вони належать. 1. Наганяй вітрила, поки вітер дме. 2. Не мудруй багато, а працюй завзято. 3. За селом голосно лунала дівоча пісня. 4. Було б пшоно, а каша буде. 5. Пішов би в гості, та ніхто не за Познайомтеся з безособовими дієсловами:

Я сьогодні бачив передачу "Світ тварин" , в ній розповідалося про колібрі. Сестро, ти навіть не уявляєш , який це незвичайний птах. Ця малесенька пташка вміє літати й вперед, й назад ( хвостиком уперед), висіти у повітрі , швидко махаючи крильцями. 

Це самий малесенький птах у світі, його кісточки ніколи не перетворюються на скам"янілості, але були знайдені у Німеччині скам"янілості цієї пташинки, яким було тридцять мільйонів років. 

Дивись, у нас серце б"ється зі швидкістю 60-80 ударів на хвилину. А у колібрі- 500 ударів, і це у стані спокою. Уявляєш , як тремтить її серденько , коли вона налякана? Швидкість її крил також вражає. Може бути навіть 200 рухів на хвилину. 

Уяви, під час парування цей малесенький птах може летіти зі швидкістю 100 км на годину !

І щоб це все робити,  колібрі харчується солодким нектаром кожні 10 хвилин . А ще вона здатна впадати в майже літаргічний сон : її температура з 40* С вдень падає до 18*С вночі, серце майже не тріпоче , дихання сповільнюється.

Сестро, я навіть не уявляв, що таке можливо. Гарнесенька пташинка виявилася однією з найвитриваліших пташок. Давай, пошукаємо ще інформацію про колібрі разом, я впевнений, ти такаж будеш вражена .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я часто чув вислови: "Гiдно збережи своє iм'я". Чув, та нiколи не звертав уваги на глибину їх змiсту. Але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: "Вiн дорожить сiмейним iменем", i менi вiдкрилася споконвiчна мудрiсть: найдорожче у людини - iм'я як синонiм честi.Скiльки людина iснує як цивiлiзована особистiсть, стiльки, мабуть, iснує i поняття честi.  Що ж таке честь? Я її розумiю як усвiдомлену власну гiднiсть, що викликає повагу з боку iнших, бажання наслiдувати та йти за тобою. Я думаю, що недарма поняття честi людини стоїть поруч з її iм'ям, бо власне iм'я - це те, що видiляє людину серед iнших. Дитина народилася - i їй дається iм'я; вона дорослiшає, починає розумiти, що всi її вчинки називаються саме її iм'ям, тому вона повинна вiдповiдати за них особисто. Отже,  твоя власна честь, твоє чесне життя неодмiнно породжує повагу i честь до себе з боку iнших.Недарма в народi вважається, що зберегти честь - це зберегти життя, бо, загубивши її, ти губиш своє iм'я.На мою думку ми повиннi жити чесно, гiдно i красиво, пам'ятаючи своє iм'я, не заплямовуючи його нi брудними думками, анi поганими вчинками.  I тiльки тодi не буде нам соромно перед нащадками, що, впевнений, будуть набагато розумнiшими i кращими за нас.