Суфікс -ев- пишеться в прикметникуА.дощвийБ.нафтвийВ.киснвийГ. сторожвий​

кисневий

Объяснение:

Відповідь:в

Пояснення:

Спорт є людині бути у хорошій фізичній формі, а крім того він виховує характер та силу волі. заняття спортом сприяють укріпленню здоров'я. навіть проста зарядка вранці під улюблену музику заряджає енергією на весь день.я завжди полюбляв активні розваги. і отримував від цього неймовірне задоволення. тому батьки записали мене на настільний теніс. це дуже цікавий вид спорту, в якому необхідно проявляти швидку реакцію, хорошу координацію рухів, сконцентрованість. коли я граю, це захоплює мене повністю! мені подобається цей вид спорту, тому що в ньому немає перевантаження, він не дуже травматичний, але він розвиває гнучкість, координацію, витривалість та силу м’язів.крім насолоди та фізичного здоров'я, заняття спортом подарували мені багато цікавих людей, з якими я познайомився на тренуваннях та змаганнях, і тепер часто спілкуюся. багато хто з людей бігають, хтось ходить на аеробіку та фітнес, хтось грає у футбол чи займається карате. головне, щоб це . а разом з тим, це робить вас фізично сильними та впевненими у собі, а також дає можливість знайомитися з багатьма цікавими людьми.

Мова. Навчатись їй так просто й одночасно так складно. Україн­ська мова живе всередині нас. Навіть не вивчаючи її, без проблем ро­зуміємо, бо це наша мова. Ми українці, і нам соромно не знати своєї власної мови, соромно не намагатись розвивати своє мовлення.

Так, українську мову ми вчимо в школі, але для справжнього володіння нею цього недостатньо, треба самотужки додатково зай­матись.

Необхідно багато читати. Читати вголос і про себе, читати не лише художню, а й публіцистичну літературу. Саме таким чином я покращую свій лексичний словниковий запас, вчусь володіти лі­тературною мовою.

І чим більше я читаю, тим кращим, і я це помічаю, стає моє мовлення.

Але всі ці знання так і залишились би в теорії, якби я не спіл­кувався. Спілкуючись рідною мовою, я можу помітити свої власні помилки, виправити їх. Слухаючи своє мовлення, я помічаю, чого мені бракує, на що звернути увагу, з чим виникає найбільше про­блем, де найбільше помилок.

Останнім часом у нас приділяють велику увагу українській мові. Ми частіше чуємо її — і по телебаченню, і по радіо, і навіть на вулиці. Завдяки телевізору та радіо ми, непомітно для самих себе, вивчаємо мову, вчимось розуміти її. До речі, диктори надають інфор­мацію суто літературною мовою, враховуючи всі вимоги до її вимО­

ви, і це для нас корисно. Отож, ще один засіб навчання мові — це телебачення та радіо. Я намагаюсь уважно слухати, запам’ятовува­ти, одним словом — навчатись.

Так, це складно. Процес пізнання дуже повільний, тут немож­ливо поспішати. Навчатись необхідно вдумливо, старанно, інакше найголовнішого можна не помітити.

Але я не боюся складнощів, невдач, адже я працюю, отже — розвиваюсь. Без мови немає жодної країни, а це значить, що я зобо­в’язаний знати свою мову, адже «мова — це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це відбиток свідомості людини — це прояв її».