ТИША Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою, протоптаною через лан ще з осені, але не хочеться тривожити солодкої задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока… Крізь туманову пелену видно ліс. Невмитий і нерозчесаний, він нехотя опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє літнє довгодення. Густа тиша, обважніла від роси, оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій лугів. Хай там, на шляху, нетерплячі подорожні поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордовитих шоферів, щоб підвезли. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки, виспівуючи свої одноманітні пісні, а їй, тиші, берегти спокій долини, що прокидається поволі й любить довго ніжитися. А куди поспішати, коли так привільно тут молодій траві і кра росам? Невидимий оркестр оживає неквапно, немовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора… Знайти складні речення, зробити повний синтаксичний розбір.

   Написати розповідь на тему "Пригоди маленького жолудя" пропоную так:

   Жив на дереві маленький жолудь на ім'я Грицько. Мав він жагу до пригод. Думав-думав Грицько, яких пригод він хоче на цей раз. Захотілось Грицькові пізнати світ, тому зіскочив він з дерева та відправився гуляти світом. 
   Мандрував жолудь по всій планеті. Проте засумував він за своєю домівкою, за деревом, яке було його батько. Став жолудь плакати. Аж тут, лежачи на берегу океану, Грицько почув рідну мову - маленький хлопець розмовляв українською. Хлопчик побачив жолудь та сховав його у кишеньку. Так Грицько із новим господарем повернувся на Батьківщину. 

Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.

Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.

Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.

А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.

Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.

Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.

Саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!