Пунктуаційну помилку допущено. До ть будь ласка!

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження. Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства. По-перше, тому, що, допомагаючи стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі. По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. У дитини все ще попереду. Кожна дитина за сприятливих умов може стати у майбутньому видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок і батьків , і суспільства - забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.

Щастя - поняття дуже широке. кожен може розуміти його по-різному. в моєму власному сприйнятті, щаслива людина - це така людина, яка кожен день вміє наповнювати важливими і цікавими для неї речами. завдяки цьому, ніколи не жаліється на якісь невдачі. звісно, що сьогодні дуже важко бути цілком щасливим. у повсякденному житті у кожного можуть виникати труднощі, які псують настрій і жагу йти до своїх цілей. але це не повинно зупиняти. що робить щасливою саме мене? складне питання, бо є багато речей, які змушують мене посміхається. по-перше, я маю близьких мені людей, підтримка і присутність яких, дає мені змогу відчувати себе потрібною. також в мене є хобі, улюблена справа. я приділяю їй досить багато часу і це хобі займає велике місце в моєму житті. і це не обтяжує, а навпаки, надає внутрішнього стержню через відчуття того, що я на щось здатна. не буду сперечатися, що інколи, настрій настільки поганий, що майже нічого, що нещодавно змушувало почувати себе щасливою, не є тримати себе в руках. у таких випадках мені є спостереження за красою, яка мене оточує. вона ж повсюди. і в природі, і в людях і в мистецтві. не кожен помічає цю красу через підвищений темп життя в суспільстві. тому, інколи, важливо все-ж-таки натиснути на гальма. навіть якщо не має змоги виїхати на природу, то хоча б просто посидіти коло вікна. навіть дивлячись на вогні сучасного міста з кружкою в руках, можна свій мозок до ладу, аби наступного дня, знову й знову шукати по життю такі речі, які роблять мене радісною. або ж, зберігати такі спогади, які роблять мене щасливою.  чи можу я назвати себе щасливою? не знаю. та я знаю, що робить мене такою. тому і далі буду робити все, що в моїх силах, аби справді почуватися щасливою людиною!