Розібрати як частину мови слово поля

поля: іменник, означає предмет, початкова форма "поле", родовий відмінок (відповідає на питання чого?), неживе, загальне, однина

Ми часто чуємо це слово «відповідальність», але не завжди розуміємо його значення. Нам кажуть батьки і вчителі: «Будьте відповідальними!», та для чого? Чому ми маємо такими бути?..Як на мене, відповідальність – це ознака того, що ти доросла людина. Доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. Відповідальність починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. Спочатку вони привчають нас виконувати домашні завдання, адже це наш перший обов’язок. Саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… Часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. Тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають!Відповідальність навіть у нашому віці потрібна скрізь. І, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. Сказати: «Звичайно, я це зроблю!» дуже легко. Зробити ж буває набагато складніше. Скільки невиконаних обіцянок у кожного з нас! Обіцянок прибрати у квартирі, прийти вчасно додому, виправити оцінки… Саме з виконання обіцянок

...Голова кругом идет от их гаму и шуму, с ними нельзя расстаться, - писав Рєпін Стасову, - веселый народ. Чертовский народ!" У цій "хоровій" картині кожен персонаж веде свою партію - кожен зображений має свій характер, свій норов. Такий же динамічний, соковитий і темпераментний живопис, витриманий в теплій червоно-вохристій колористичній гамі, що передає приглушені фарби літнього надвечір'я, диму, туману, що огортають козацьке товариство. 
За глибиною і серйозністю втілення історичної теми, фундаменталь ністю і рівнем наукового підходу обидві картини належать до кращих зразків історичного живопису. Роль "Запорожців" у творчій спадщині Рєпіна оцінив Стасов - ще в ескізі він відчув їх значущість як "высшего творения", порівнявши з "Нічним дозором" Рембрандта. 
Харківську картину Рєпін завершив 1896 року. Вперше її показано на Виставці дослідів художньої творчості російських та іноземних художників 1896-1897 роками у Петербурзі. Тоді ж картину купив П.  М.  Третьяков. До його галереї вона потрапила 1897  року, після Виставки мистецтва й індустрії в Стокгольмі.