Прочитайте текст і виконайте завдання до нього (1)З небесних в виринає усміхнена ніч, яка пригорщами сипле пахощі неба, яка щедро роздаровує незнаний аромат. (2)Тиша така, що чути, як б’ють об воду щуки, як злегка хлюпає вода. (3)Я пам’ятаю: йшла весна своїм походом смілим і по саду лилась вона зеленим пилом. (4)Минула беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом утворюючи величезні кучугури почав відділятися світанок. (5)Зненацька у вікно влетів дужий порив вітру, закрутив срібні кулі під стелею, й сотні блідих зайчиків застрибали по стінах. 9. Указати номер речення, яке складається із чотирьох частин (підкреслити граматичні основи 10. Указати номер речення, у якому допущена пунктуаційна помилка (поставити правильно розділові знаки). ІV. Практичні завдання 11. Списати речення, поставити розділові знаки. Підкреслити граматичні основи. Накреслити схему. Тамую я своє дихання часте й за димом видно угорі рядком летять лелеки що приносять щастя. 12. Із наведених речень утворити речення із безсполучниковим та сполучниковим підрядним зв’язком. За хмарами куталось сонце. Воно зрідка опускало під край неба імлав тки. Тоді земля трималась на них мов колиска.

Завдання 1.Вулиця збігала вниз крутим, роз"їждженим і слизьким спуском, а потім вибігала на вузький дерев’яний місток, за яким прагнули цвітіння розколихані пуп'янки жоржин.

пуп'янки [пупйанки] - 7 букв, 8 зв, 3 склади. Схема: - 0 - = 0 - - 0

Завдання 2.

   З ким поведешся, того й наберешся. 
Поведешся - [поведес:'а]
Наберешся - [наберес:'а] 
   Дуже часто ми переймаємо манери людини, з якою часто спілкуємося, проводимо чимало часу разом. Наприклад, самі не знаючи, ми переймаємо погляди свого товариша, його звички. Не дарма у народі говорять, з ким поведешся, від того і наберешся. 

Давні слов'яни – група племен, які належали до індоєвропейської спільності – предки сучасних слов’янських народів Східної, Центральної і Південної Європи. Слов'яни – велика група європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. У мовному відношенні усталений поділ на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби). Слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Велике переселення народів – грандіозні етнічні переселення, які відбулися в Європі у 4–6 ст. Спричинене гунською навалою Велике переселення народів викликало утворення ряду варварських королівств – ґотів, вандалів, бургундів, франків, лангобардів та інших. Велике розселення народів призвело і до так званого Великого розселення слов'ян. Велике розселення слов’ян відбулося в Європі у 6–7 ст., коли слов’янські племена з’являються у Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи, що започаткував формування сучасних слов’янських народів. Візантія, Візантійська імперія – держава, що існувала у східній частині Римської імперії від кінця 4 до середини 15 ст. Свою назву здобула від давньої колонії на узбережжі Босфору – Візантія, на місці якого імператор Константин у 330 р. заснував столицю держави – Константинополь. Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами – «ромеями», а свою державу «ромейською». Офіційною мовою в 4–6 ст. була латина, а потім грецька.