ОнРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Відредагуйте усно речення. Поясніть помилки відповідати за чергою 2. Відділ по розкриттю злочинів зна-ходиться в сусідньому приміщенні. 3. Моя сестра старша мене на двароки. 4. Ми прийшли по їх проханню. 5. Не годиться жити на чужий ра-хунок. 6. Маринка допустила дві помилки по неуважності. 7. На канікулахя не поїхала до бабусі завдяки тому, що захворіла. 8. Згідно розпорядженнядиректора завтра буде вихідний​

АРОМАТ ЛЬВОВА

   Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш від­чувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджа­ють не просто подивитися, а духовно наснажитися. Не один колиш­ній львів'янин, нині мешканець Києва, а чи Москви, чи Нью-Йорка, сподівається знову наситити своє серце флюїдами Львова, відчути со­лодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світо­будови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки,— кров по жи­лах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

   Різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним ви­верженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назо­вні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься Львовом, і засти­гла в дивовижних архітектурних формах. Тут сповнюєшся відчуттям, що життя не минає даремно.

   Невеликий архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору є питомим фрагментом Львова, без якого той не був би самим собою. Мікросвітові собору притаманна аура, у якій народжуються емоції, здатні народжуватися тільки тут.

   Заснований 1356 р., він став і культовим осередком численної вір­менської громади й одним із культурних центрів львівського поспіль­ства. Щоразу, крокуючи Вірменською вулицею, радо відчуваєш, як силует вежі храму, спроектованої Петром Красовським із Лугано, ла­гідно проникає в твою свідомість. Відгороджене ґратками подвір'я Вір­менського собору викликає непереможне бажання потрапити під його склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншо­му вимірі простору і часу. І ось ти стоїш між сивокамінними колонами аркадних ніш, та ще за непроникною стіною дошкульного львівського дощу, без якого такі хвилини немислимі: саме дощ створює ледь помітне водяне екранне полотно, на якому пробігають живі картини минулого. І це казково! А якщо спроби споглядання візій виявилися марними, то можна згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю Михай­ла Боярського «Д'артаньян і три мушкетери», у якій відбувається дуель гасконця з Атосом, Портосом і Арамісом. Місцем зйомки її й стало це подвір'я. Тут же — надгробки з епітафіями 600-річної давності, з яких удається зрозуміти хіба те, що й могили не вічні.

  Вулиця Вірменська — одна з не багатьох, яка передає львівську старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. Лако­нічна й виразна форма ренесансного порталу житлового будинку № 20 чи не найкраще засвідчує собою XVI ст., яке на Вірменській «випи­нається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям. Навіть Хронос, котрий є символом швидкоплинності часу, фігурою котрого оздоблений фасад однієї з найцікавіших кам'яниць Льво­ва — ампірний будинок «Пори року», ніяк не може зарадити такому повільному рухові століть на цій вулиці. Навіть зодіакальний фриз, яким оздоблено цю ж кам'яницю, своїми дванадцятьма сузірними зна­ками втричі швидше лічить перебіг року, однак історична зміна віків усе одно ледь торкається вулиці Вірменської. Приваблюють рельєфи роботи Гартмана Вітвера на сусідній кам'яниці № 21, на яких пра­давні міфологічні мотиви, напевно, також покликані символізувати людський поступ через народження нових поколінь. Поколінь, яким хоч і накреслено передавати одне одному естафету конкретної миті — «тепер і тут», а все ж таки судилося колись оволодіти часом завдяки подоланню простору... 

Отримати будинок мрії – це реально чи неможливо? У кожної людини є свої переваги, мрії і погляди на життя. І для багатьох людей метою їхнього життя є реалізація їх ідей, заповітних бажань і мрій. Яке відмінність між звичайним житлом і житлом мрії?

На мій погляд, будинок мрії – це ідеальний будинок. Я думаю, будь-якій людині хотілося б мати своє житло, про яке він, можливо, мріяв усе своє життя. Одні мріють про будинок саме для себе, інші – про будинок для себе і своєї улюбленої сім’ї.

Як виглядає будинок моєї мрії? В майбутньому я хочу мати дім, який буде фортецею для мене, моїм особистим притулком і, звичайно ж, буде влаштовувати мене у всьому. Можливо, це котедж або будиночок біля озера. Я думаю, це підходящий варіант для мене і моєї майбутньої сім’ї. Адже там чисте повітря, навколо природа, і це дозволить мені бути здоровою і щасливою. Біля будинку мені хотілося б мати сад, де буде багато гарних квітів, які зазвичай радують очі. Будинок моєї мрії повинен бути зручним, добре спланованим і двоповерховим. Перед будинком я хочу зелену галявину, з невеликою кількістю квіток.

У моєму майбутньому житло повинна бути велика кухня,комора, їдальня, зручна вітальня з каміном і великими вікнами на першому поверсі. Також там має навчальне місце і дитяча кімната для моїх майбутніх дітей. Я звичайно не фанат розкоші, але в моєму домі не завадили б різні сучасні зручності та високотехнологічні прилади. Обов’язково повинна бути система охолодження, центральне опалення та газ. Ще біля будинку мені хотілося б мати гараж, в якому я займалася б музикою. У дитячій кімнаті має бути багато м’яких, кумедних іграшок, книжкова шафа, стіл для навчання і дитяча ліжко. У спальні – одне велике ліжко, дзеркало з високим комодом і шафа для одягу, ну а далі по дрібницях.

В моїй кухні повинні бути такі необхідні пристосування як кавоварка, електрична піч, кондиціонер і посудомийна машина. У вітальні повинен бути камін, біля якого я з моєю родиною могли б грітися вечорами, розповідаючи забавні історії один одному. Також там повинен бути телевізор з м’яким диваном, кавовий столик і так далі.

Дизайн кімнат я хотіла б придумати сама, на мій розсуд. Також було б чудово мати кімнату відпочинку і розваг, де мої майбутні діти могли б грати і відпочивати. У такій кімнаті повинні бути дитячі тренажери для розвитку їх м’язів, а й також у цій кімнаті хотілося б мати тренажери для дорослих, щоб підтримувати себе в нормальній здоровій формі. Я хочу мати сучасну і досить нові меблі. І последнеечто я хотіла б бачити у своєму домі – це балкон на другому поверсі.

У висновку я хочу сказати, що це житло моєї мрії варто того, щоб намагатися отримати його. Наш будинок – наша фортеця, і тому він повинен бути таким, яким хочеться бачити його нам.